Шпага славка беркути описати Славка Беркута його моральні чесноти​

Образ  петра шраменка «чорна рада»  петро  — «орел не козак». він до того гарний, що красуня леся не спускала з нього очей, а в тих очах «сіяла й ласка, й жаль, і щось іще таке, що не вимовиш ніякими словами». мужність, хоробрість шраменка вражають навіть старих козаків: «не кожен здатен під кулями велику ріку перепливати»… у ту пам’ятну ніч, коли кирило тур викрав лесю, петро подався навздогін і, відстоюючи дівчину, бив­ся із зловмисником не на життя, а на смерть.  характеристика образу петра шраменка «чорна рада»  портрет і зовнішність  петра шраменка — дужий, молодий козак; — «орел не козак»; — привабливий.  риси характеру  петра шраменка — чесний і сміливий; — відважний і благородний; — вірний і добрий; — здатний щиро кохати; — «добрий син і щирий козак».  особливості вдачі петра шраменка — батько-авторитет; —  звик коритися моралі та закону; — ніхто не скаже про нього лихого слова. шрам вірним сподвижником сомка зображено  паволоцького полковника й попа шрама,  палкого поборника об’єднання україни. йому відведено в романі багато місця, й саме через образ шрама п. куліш найповніше розкриває свої погляди.    шрам – доброчесна, шанована людина, відважний воїн. є до себе увагу незвичайна зовнішність цього полковника – священика («по одежі й бороді — як піп, по шаблі та шрамах на обличчі — як старий козарлюга»). мужньо веде себе шрам у бою, його стійкість викликає здивування навіть у бувалих воїнів: “що, тебе господь сотворив із самого заліза? ” паволоцький полковник шрам – одна з центральних постатей роману – людина досвiчена, мудра. вiн добре розумiє, чого прагнуть претенденти на гетьманську булаву, правильно оцiнює їхнi полiтичнi та вiйськовi сили. заради незалежностi україни шрам готовий вiддати сили й лiта, що йому судилося ще прожити. вiн їде до якима сомка, щоб словом i дiлом йому в цiй справi – “ всю україну до однiєї булави”. шрам – iдеально-романтичний образ, який усiма силами прагне добра та спокою українi. навiть стосовно єдиного сина петра, якому божий чоловiк пророкував, що той помре своєю смертю, вiдповiдає: “нехай лучче поляже од шаблi i од кулi, аби за добре дiло, за цiлiсть україни, що ось розiдрали надвоє” .    i загинув шрам теж за україну, коли, рятуючи паволоч, сам здався тетерi й прийняв усю вину на одного себе: “шрам паволоцький, жалуючи згуби паволочан, сам удавсь до тетері і прийняв усю вину на одного себе. і тетеря окаянний не усумнивсь його, праведного, як бунтовника, на смерть осудити й осудивши, повелів йому серед обозу військового голову одтяти” . шрам рішуче відстоює право старшини вирішувати всі державні питання, із зневагою ставиться до простого народу, козацької голоти, запорожців, при цьому захоплюється їх героїчними подвигами у минулі часи.

   Моє враження від твору "Вечір проти Івана Купала"
   Твір "Вечір проти Івана Купала" мені дуже сподобався. Він вразив мене наявністю у ньому великої кількості фольклорних елементів. У творі зустрічаються народні легенди, оповідання, байки. М. Гоголь зумів надзвичайно тонко передати вірування українців.
   Окрім цього, мені сподобалось, що у творі переплітається реальне та фантастичне.Здається, що ці два світи завжди поруч. Нечиста сила ходить поруч із нами, дарує різноманітні речі, яких потім важко позбутися.А дарунки від нечисті краще не приймати, бо потім почнуть творитися страшні речі. Твір "Вечір проти Івана Купала" я рекомендую для прочитання тим, хто закоханий у фольклор.