Повість «Гуси-лебеді летять» – автобіографічний твір. Маленький хлопчик Михайлик живе в селі у великій родині. Бабуся й дідусь, тато й мама, сам Михайлик — натури цільні й поетичні, працьовиті, розумні й талановиті. Ганна Іванівна, мати Михайлика, — найпоетичніший образ повісті. Незважаючи на тяжке життя, вона зберегла поетичну душу, вміння дивуватися звичайним речам: першому пуп’янку, цвіту соняшника, вранішній росі, легенькому туману, плачу дерева навесні. Усього, то знала й відчувала, мама навчала сина. Вияв батьківської любові до Михайлика. На перший погляд, батько здавався суворішим за матір, але саме він продав корову-годувальницю, щоб Михайлик мав змогу вчитися. Узимку Панас Дем’янович носив сина в школу на руках, бо в сім’ї були одні чоботи. Образи дідуся й бабусі — охоронців сімейних Традицій. Дідусь Дсм’лн був майстром на всі руки. Вій був і бондарем, і ковалем, і будівельником, міг вирізати з дерева фігурки не тільки людей, а й апостолів. Дід завжди жалів дружину, з якою прожив довге життя. Подружжя жило так, що їхнім стосункам дивувалося все село. Коли дідусь помер, бабуся тяжко засумувала й, відчувши свою близьку смерть, прибрала хату, зібрала рідню й, попрощавшись з усіма, тихо відійшла у вічність.
Вересовий трунок - балада в якій йдеться про те, як мужньо вистояли проти натиску та як зберегли таємницю народу піктів старий батько та молодий парубок - його син. За баладою, вересовий напій давав багато сили та повертав молодість. Не дивно, що шотландський король, хотів узнати його секрет. Але батько з сином нізащо не хотіли зраджувати свою країну. Батько наказав кинути свого сина у море не просто так - він спеціально так зробив аби його син помер легкішою смертю ніж тією, що його очікувала. В кінці старий батько не відкриває таємницю шотландському королю, але помирає страшною смертю. Нам треба братти приклад з нього, ажде що що, а традиції свого народу, треба берегти і нікому не віддавати.
Объяснение:
Гуси-лебеді летять” характеристика образів
Повість «Гуси-лебеді летять» – автобіографічний твір. Маленький хлопчик Михайлик живе в селі у великій родині. Бабуся й дідусь, тато й мама, сам Михайлик — натури цільні й поетичні, працьовиті, розумні й талановиті. Ганна Іванівна, мати Михайлика, — найпоетичніший образ повісті. Незважаючи на тяжке життя, вона зберегла поетичну душу, вміння дивуватися звичайним речам: першому пуп’янку, цвіту соняшника, вранішній росі, легенькому туману, плачу дерева навесні. Усього, то знала й відчувала, мама навчала сина. Вияв батьківської любові до Михайлика. На перший погляд, батько здавався суворішим за матір, але саме він продав корову-годувальницю, щоб Михайлик мав змогу вчитися. Узимку Панас Дем’янович носив сина в школу на руках, бо в сім’ї були одні чоботи. Образи дідуся й бабусі — охоронців сімейних Традицій. Дідусь Дсм’лн був майстром на всі руки. Вій був і бондарем, і ковалем, і будівельником, міг вирізати з дерева фігурки не тільки людей, а й апостолів. Дід завжди жалів дружину, з якою прожив довге життя. Подружжя жило так, що їхнім стосункам дивувалося все село. Коли дідусь помер, бабуся тяжко засумувала й, відчувши свою близьку смерть, прибрала хату, зібрала рідню й, попрощавшись з усіма, тихо відійшла у вічність.
Відповідь:
Вересовий трунок - балада в якій йдеться про те, як мужньо вистояли проти натиску та як зберегли таємницю народу піктів старий батько та молодий парубок - його син. За баладою, вересовий напій давав багато сили та повертав молодість. Не дивно, що шотландський король, хотів узнати його секрет. Але батько з сином нізащо не хотіли зраджувати свою країну. Батько наказав кинути свого сина у море не просто так - він спеціально так зробив аби його син помер легкішою смертю ніж тією, що його очікувала. В кінці старий батько не відкриває таємницю шотландському королю, але помирає страшною смертю. Нам треба братти приклад з нього, ажде що що, а традиції свого народу, треба берегти і нікому не віддавати.
Пояснення:Сподіваюсь, підійде))