Сонет «Київ-традиція» — поетична фсторіософія Миколи Зерова. У ньому поет з притаманним йому лаконізмом відтворив історію славного міста від найдавніших часів до сього дення. Вірш «Київ — традиція» входить до збірки «Сонети і елегії» Тема «Київ — традиція»: оспівування «золотоголового» вічного міста Києва — як свідчення високої культури народу. Ідея «Київ — традиція»: утвердження незнищеності стародавнього Києва, культури, духовного життя народу, тощо. Головна думка — утвердження незнищенності Києва, його культури, духовності народу, його безсмертя, возвеличення краси золотоглавого Києва Жанр «Київ — традиція»: сонет Віршовий розмір — ямб Художні засоби «Київ — традиція» Персоніфікація — персоніфікується образ Києва, Данпарштадта Іронія — і в наші дні зберіг ти чар-отруту; в тобі розбили табір аспанфути; кують, і мелють, і дивують світ Епітети: войовничі готи, голосний і юний Тичина, давній міт, сонячні комуни Метафори: животворив душею, «Плуга» вів, лядський Болеслав Щербив меча об Золоті ворота Фразеологізми: теревені плів, байки складав Основна особливість — сонет позбавлений суспільного змісту.
Привіт, Яво та Павлушо! Мене звати (пишеш своє ім'я). Я учень(иця), (пишеш свій клас). Мені дуже подобаються ваші історії та розповіді. Ви дуже вселі, кмітливі та справжні друз вас до мені розгадати таку таємницю/загадку. Коли я збираю уроки на якийсь день, то коли я прихожу до школи, лежать уроки на наступний день. Напрклад, я збираю уроки на вівторок, а прихожу до лколи, і лежать уроки на середу. Будь ласка, до ть мені розгадати цю загадку/таємницю, буду дуже вам вдячний(а)! Ваш(а) (пишеш своє ім'я.
