Сказать какой персонаж по его описанию укр лит Іван Сила 1. Середнього віку кремезний смаглявий чоловік у смугастому трико з маленькими
вусиками й борідкою. Цей герой роками заробляв на життя вуличними боями.
2. Елегантно вбраний панок із відкритим поглядом, від якого приємно пахло
вишуканими парфумами.
3. Опецькуватий чоловік із круглою котячої головою, швидким поглядом і рухливими
щурячими вусами.
4. Двадцятилітній парубійко під два метри зросту, у домотканій білій сорочині та
темних штанях. Великі зеленкуваті очі під шапкою чорного волосся, зачесаного геть
по-простому. Кругле обличчя з м’якими рисами виражало подив і хвилювання. Зате
міцна постава та широчезні плечі вселяли повагу стороннім.
5. Невеличкий дядько в потертій сірій крисані, з обвислими вусами, гачкуватим носом
та теплими карими очима.
6. Підліток із тонкими блідими губами, загостреним носом, з русявим розколошканим
волоссям та сірими жвавими очима, одягнений у вилинялу сорочку та обтріпані
закороткі штани, на ногах – жовті лаковані черевики.
7. Екстравагантна вродлива пані, одягнена у темно-синю сукню і чорні рукавички.
Страшенно не любить нерішучих чоловіків.
8. Чоловік у чорному фраку, білих рейтузах і чоботях вище колін. У його статечній
поставі, розумних чорних очах та вишуканих манерах було стільки поваги та грації, що
це мимоволі заворожувало.
9. Атлетичний смаглявий юнак зі східними рисами обличчя.
10. Русява дівчина в блакитному трико, з великими синіми очима,
обрізаними кучериками і сріблястою короною.
11. Дебелий чорношкірий чоловік, з довгими руками й неймовірно
білосніжною усмішкою.
12. Хлопчина маленького зросту, у пістрявому довгому балахоні з
мавпочкою на плечі. Він ніколи нікому не вірив. Можливо, тому, що
природа з нього поглумилася.

Ізнову прийшла зима із снігами, заметілями, морозами. закружляли в танці тендітні сніжинки, які повільно спускалися на землю, вкриваючи її пухкою ковдрою. одна із них впала біля вікна хатинки, де мешкав хлопчик. звичайно ж, її не помічали. адже вона була така ніжна, легка і прозора, мов пушинка. зате сніжинка бачила все: і як хлопчик встає, умивається, йде до школи, виконує і завдання. та найбільше їй сподобався той вечір, коли прикрашали ялинку. вона була така гарна, яскрава, із мигаючими вогниками. ялинка була схожа на мрію, одягнену в зірки. якось хлопчик відчинив вікно, і сніжинка з вітром потрапила до кімнати, впавши на одну з гілок ялинки. вона була щаслива, адже опинилася поряд з янголом, який теж висів на ялинці. чудового співу цього янгола ніхто не чув, як і голосу сніжинки. проте вони чули одне одного. янгол розказував сніжинці чудові історії про різдво, а вона зацікавлено його слухала. тільки трапилося щось дивне – сніжинка почала танути. в той час під ялинкою хлопчик розпаковував свій різдвяний подарунок, і сніжинка, яка вже перетворилася на крапельку води, впала з гілки на його щічку. хлопчик навіть не знав, що ця капелька ще хвилину тому назад була сніжинкою. тільки янгол з ялинки сумував за нею і співав свою найпрекраснішу пісню в пам'ять про неї. але ж його ніхто не чув… тільки сніг падав за вікном, а мороз малював гарні візерунки на ньому.

корифей українського театру іван карпенко-карий (справжнє прізвище — тобілевич) був людиною всебічно обдарованою. його два брати і сестра стали відомими акторами, діячами української культури. успіх п'єс івана карпенка-карого пояснюється тим, що сам драматург починав з акторської діяльності. спочатку він був актором трупи свого брата миколи садовського, а 1890 року створив разом із саксаганським "товариство російсько-малоросійських артистів під керівництвом п. саксаганського", яке стало кращим театральним колективом кінця xix — початку xx століття. п'єси і. карпенка-карого "наймичка", "мартин боруля", "сто тисяч", "хазяїн", "суєта" збирали тисячі шанувальників театру. до кінця днів своїх (помер видатний актор і драматург у своєму маєтку "затишок" на харківщині) брав участь у гастрольних поїздках з театральною трупою.

і. карпенко-карий був одним із основоположників нової української драматургії. у своїх драмах і комедіях він зображував життя і побут народу, загострював соціальні проблеми своєї доби, драматично або з гумором висвітлював взаємовідносини у тогочасному суспільстві. його образи були часом кумедні, часом трагічні, але завжди правдиві і незабутні. ось заможний селянин терентій пузир — головний герой п'єси "хазяїн". це досить обмежена і недалекоглядна людина. головне в його житті — гроші. хоча, на мою думку, це немаловажна річ, та суть у тому, як ти їх заробляєш і як ти їх витрачаєш. якщо гроші затьмарюють моральні цінності і навіть родинні стосунки, то щастя вони не принесуть. терентій пузир готовий видати свою доньку за сільського багатія василя чобота, аби тільки примножити свої статки. у цій ситуації почуття доньки мало цікавлять батька. і вже зовсім байдуже йому до того, як живуть і харчуються його робітники.