Після прочитання вірша О. Ольжича "Захочеш - і будеш" я отримала досить позитивні враження, так як я багато чому навчилась. По - перше, в кожній людині прихована велика сила і треба навчитися її використовувати у своєму житті. По - друге, щоб домогтися чогось, треба лиш захотіти і попрацювати над проблемами, які заважають здійсненню певної мети. І по - третє, всі ми колись навчимося надавати блискавичність думкам і своїм рішенням, брати відповідальність за вчинки, якщо будемо терпеливими, впевненими у собі, цілеспрямованими, адже для цього потрібні час, надія та віра в себе.
Кожна людина під словом "цінності" розуміє , щось своє. одні одразу ж думають про матеріальні цінності , тобто богатство, а інші навпаки замислюються над вічним. до вічних цінностей належить духовність. мабуть, духовні цінності є найголовнішими в житті людини, бо саме вони приносять в наше життя світло, що неможливо побачити , милуючись лише матеріальним. духовні цінності живуть цілі роки так покоління, що зміняються одне за одним. вони відбиваються у душі та серці людини , що їх береже. до нас вони приходять у вигляді пісень, казок , віршів. замислюючись над цим, я завжди згадую маму, бо саме вона з ранніх дитячих років учить простим людським радощам. з її казками та піснями в яких майорить любов та турбота приходять до нас прості почуття, які не можна побачити чи доторкнутися до них, але вони є. у своєму серці людина проносить через усе життя цей скарб. я вважаю, що саме такі прості на перший погляд речі ,як любов, турбота, співчуття, бачення прекрасного та багато чого іншого залишаться на віки найважливішими людськими цінностями. отже, слід берегти та примножувати ці скарби,щоб вони не зникли у часах та не загубилися за матеріальним. обов`язково треба передавати цей скарб наступним поколінням та вчити їх , що нема на світі нічого дорожчого від простих людських цінностей.
