Скласти діалог з ліричним героєм філософської лірики т.г.шевченка на основі його творів.

Не копай іншому яму,бо сам у неї впадеш.Можна навіть пояснити із заголовку,що цей вислів означає.Це так звана яма підлості яка тебе сама туди й і зажене.Якщо ти хочеш комусь щось погане зробити,тому що може ця витівка повернутися до тебе назад і ти спідкаєш її невдачею.Є багато прислів'їв що пояснують чому ти потрапиш в цю яму.Так звана перша частинка прислі'я означає не лізь не в своє діло.Це свідчить тому,що багато лудей люблять вирішувати чужі справи навіть на питаючи їх самих,і самі наирапляють на небезпеку.З кожним неправильнтм вчинком ти сам потрапиш для себе в незручне становище і вихльобуватися з нього тобі прийдеться самому.
Я б для всих зробила висновок:якщо хочеш комусь зробити щось не хороше,спочатку подумай про наслдки які можуть виникнути.

Василь Симоненко написав чудову віршовану казку «Цар Плаксій та Лоскотон». Вона цікава та легко читається. Два головні герої казки зовсім різні. Мені не подобається злий цар Плаксій, він несе темряву суму. Мене захоплює веселий Лоскотон, який приносить світло радості людям.     Дядько Лоскотон має добре серце, він любить дітей, прагне робити тільки добрі діла, допомагає іншим. Терплячість допомагає переносити ув’язнення, а мужність та сміливість - перемогти всі безглузді заборони царя. Дорослі та діти люблять Лоскотона, бо він несе людям справедливість, радість і «приходив до усіх голосний та щирий сміх». Автор так описує його : «мав він вдачу теплу й щиру, ще й лукавинку в очах».     Зовсім іншим ми бачимо Плаксія: «голова його – мов бочка, очі – ніби кавуни». Цар любить тільки владу, прагне, щоб слуги тяжко працювали на нього. Сльози лиються з його очей, тому він бажає іншим тільки суму. Народ не любить свого нелюдяного правителя, який є злий та розлючений на усіх. За спиною гвардії він був сміливий, а сам на сам – страшенний боягуз: «раптом цар упав на трон», коли побачив у палаці Лоскотона.       Цар від лоскоту лопнув, втекли його сумні діти, тому закінчився сум в «красі-країні з дивним ім’ям Сльозолий. А дядько Лоскотон «живе й понині, дітям носить щирий сміх».