Одного разу коли настала ніч, маленька дівчинка Софійка вийшла на подвір'я подивитися на зірочок, але вона там не побачила ні зірочки. Вона запитала у свого дідуся чому нема на небі зірочок. А дід сказав якось у вечорі десь сто років назад була собі відьма і вона зачарувала принця. Принц повинен кожний день збирати зірочки з неба. От напевно він усіх їх позбирав. Думає, думає Софійка й каже , а що треба зробити щоб повернути зірочок на небо? Дідусь подумав трохи і промовив, - ти Софійка повинна розчаклувати принца. Але як це зробити? Ось він там на горбі відьму чекає, щоб відати зірки. Ти повинна скоріше прийти за відьму бо якщо вона тебе побаче то зачаклує. Софійка гарненько все зрозуміла і вирушила в дорогу. Вона швиденько дійшла до горба і побачила там принця, гарного, світло русяве волося, карі оченята, тільки одна була проблема принц дійсно був зачаклований. Вона згадала про те що дід говорив. Дівчинка підійшла до принця схопила мішок з зірками і висипала їх усіх до останьої. Зіроньки зраділи почали підніматися на небо. Освітили ліси, поля, горби і все що ж на землі. Коли принц побачив всі зірочки на небі у нього пройшли чари злої відьми. А сама відьма зникла і ніхто більше не чув про неї. А принц закохався у Софійку і одружився з нею. Вони жили довго і щастливо після того дня. Від тоді цей день називають день народження зірок.
