Усна народна творчість — це основа нашої безмежно багатої культури. Це наш дух, наша душа, наша пісня, якій світ дав найвищу оцінку. Використання вікового досвіду народу завжди допомагало нашим письменникам. Починаючи від Котляревського, ми можемо побачити в їхніх творах яскраві зразки народної мудрості, цього невичерпного й справді цілющого для художника джерела.
Фольклор бере свій початок ще з тих часів, коли не було ні писемної літератури, ні письма взагалі. Усна народна творчість слугувала народу для власних потреб, як-то: колискові, казки, загадки, примовки. Вони мали прищепити дитині любов до народної творчості, надати їм зразки моральної норми поведінки, сформувати естетичні смаки.
Ілля Муромець - селянський син. Тридцять і три роки просидів сиднем на печі, так як був нездоровий. Перехожі старці зцілили Іллю і наділили його богатирською силою. З тих пір став Муромець народним захисником і здійснив безліч подвигів. Саме про цього богатиря народом складено найбільше билин.
2. Опис першого подвигу Іллі Муромця в билині «Ілля Муромець і Соловей-розбійник».
Після свого зцілення Ілля Муромець вперше виїжджає з рідного села і направляється в стольний Київ-град. По дорозі він розбиває «силушку велику» під Черніговом, бере в полон Солов'я-розбійника, привозить його в Київ до славного Володимира-князя на широкий двір, а після розбійницького свисту Солов'я богатир відвіз «Солов'я в чисте поле і зрубав він Солов'ю буйну голову».
3. Безстрашність і богатирська сила Іллі Муромця.
Ілля Муромець один здолав «величезну силу велику» під славним Черніговом-градом. Не побоявся богатир їхати прямою дорогою, по якій «піхотою ніхто не походив, на доброму коні ніхто не проїзджав». Ілля безстрашно вступає в єдиноборство з Солов'єм-розбійником, пострілом з лука вибиває йому «праве око» і, засунувши за стремена, привіз з собою в стольний Київ-град.
4. Безкорисливість Іллі Муромця.
Ілля Муромець не прагне до почестей. Після перемоги над великою силою у місті Чернігові мужики чернігівські звали Іллю бути в Чернігові воєводою, але богатир відмовляється від цієї почесної посади.
5. Почуття власної гідності.
Приїхавши в стольний Київ-град до князя Володимира, Ілля Муромець не жахається перед князем, не падає перед ним коліна, а чемно кланяється, на запитання Володимира відповідає з гідністю, не підлещуючись.
Усна народна творчість — це основа нашої безмежно багатої культури. Це наш дух, наша душа, наша пісня, якій світ дав найвищу оцінку. Використання вікового досвіду народу завжди допомагало нашим письменникам. Починаючи від Котляревського, ми можемо побачити в їхніх творах яскраві зразки народної мудрості, цього невичерпного й справді цілющого для художника джерела.
Фольклор бере свій початок ще з тих часів, коли не було ні писемної літератури, ні письма взагалі. Усна народна творчість слугувала народу для власних потреб, як-то: колискові, казки, загадки, примовки. Вони мали прищепити дитині любов до народної творчості, надати їм зразки моральної норми поведінки, сформувати естетичні смаки.
Ілля Муромець - головний російський богатир.
Ілля Муромець - селянський син. Тридцять і три роки просидів сиднем на печі, так як був нездоровий. Перехожі старці зцілили Іллю і наділили його богатирською силою. З тих пір став Муромець народним захисником і здійснив безліч подвигів. Саме про цього богатиря народом складено найбільше билин.
2. Опис першого подвигу Іллі Муромця в билині «Ілля Муромець і Соловей-розбійник».
Після свого зцілення Ілля Муромець вперше виїжджає з рідного села і направляється в стольний Київ-град. По дорозі він розбиває «силушку велику» під Черніговом, бере в полон Солов'я-розбійника, привозить його в Київ до славного Володимира-князя на широкий двір, а після розбійницького свисту Солов'я богатир відвіз «Солов'я в чисте поле і зрубав він Солов'ю буйну голову».
3. Безстрашність і богатирська сила Іллі Муромця.
Ілля Муромець один здолав «величезну силу велику» під славним Черніговом-градом. Не побоявся богатир їхати прямою дорогою, по якій «піхотою ніхто не походив, на доброму коні ніхто не проїзджав». Ілля безстрашно вступає в єдиноборство з Солов'єм-розбійником, пострілом з лука вибиває йому «праве око» і, засунувши за стремена, привіз з собою в стольний Київ-град.
4. Безкорисливість Іллі Муромця.
Ілля Муромець не прагне до почестей. Після перемоги над великою силою у місті Чернігові мужики чернігівські звали Іллю бути в Чернігові воєводою, але богатир відмовляється від цієї почесної посади.
5. Почуття власної гідності.
Приїхавши в стольний Київ-град до князя Володимира, Ілля Муромець не жахається перед князем, не падає перед ним коліна, а чемно кланяється, на запитання Володимира відповідає з гідністю, не підлещуючись.