Франц Кафка був чиновником, все своє життя він пропрацював держслужбовцям і писав він в основному в стіл. При його життя була видана лише мала частина його творів, все інше було всупереч останньої волі Кафки видано його духівником і другом Максом Бродом. Якраз неопубліковані романи Кафки і зробили його знаменитим вже посмертно. По суті, багато ідей Кафки співзвучні основним ідеям екзистенціалізму. Перейдемо до цих самих творів.
Говорячи про Кафку, я не можу не згадати його оповідання "Перетворення". Незважаючи на те, що він короткий, він є найвідомішим твором Кафки і доносить до нас його основні ідеї. Проблема маленької людини, проблема хиткість навколишнього світу, сімейних і суспільних відносин. Грегор Замза раптово, без всяких на те причин перетворюється на комаху і поступово приходить до розуміння абсурдності буття, марності спроб стати кимось в цьому світі.
Перейдемо до ключового трикутнику романів Кафки. Кожен з них в тій чи іншій мірі розкриває перед нами всі грані світорозуміння Кафки. Навіть є особливий піджанр, виділений шанувальниками творчості Кафки - кафкіанський кошмар.
У романі процес над головним героєм, Йозефом К. Починається судовий процес, ні мотиви якого, ні наслідки якого герою неясні. По суті він живе так само, як жив. Спробувавши розібратися в суті цього безглуздого і абсурдного процесу, він втягується в нього, з'являються моменти, коли він не займається нічим, крім процесу
Екзистенціалізм в творчості Франца Кафки
У романі Замок теж велику роль відіграють ідеї абсурдності, неможливості виконати те, що ти хочеш, повного занурення в хитку реальність, в якій ти зовсім нічого не розумієш. Головний герой роману їде в замок, проте в замок він не може потрапити згідно з незрозумілої причини. Герой абсолютно відхиляється від наміченої мети, сковує незрозумілими обставинами. Особливо вражає кінець цього роману, хто читав, той зрозуміє про що мова ...
У романі Америка, він же - Зниклий безвісти, герой приїжджає в Америку повним надій молодою людиною. Дивна і невблаганна ланцюг обставин повністю змінює його, він пропадає безвісти як особистість, при цьому залишаючись тим же. Він втрачає свої документи, своє ім'я, свою зовнішність і т.п.
Так були виражені основні ідеї екзистенціалізму в романі Кафки. Герої потрапляють в абсурдні і безвихідні ситуації, що нагадують майже кошмарний сон. У них не залишається нічого крім безмежної втоми, процес втрати самих себе вони гають как-будто з боку. Окремий інтерес викликають символи і деякі сцени в романах, наприклад, притча про закон з процесу. Кафка - дуже глибокий і неординарний письменник, на мою думку, зробив для екзистенціалізму більше, ніж хто інший. Він не мислив категоріями, які не обгрунтовував екзистенціалізм як вчення. Він просто показував нічні кошмари маленької людини, як вони є, безвихідь в його романах можна порівняти за силою і глибині тільки з безвихіддю в романах Достоєвського. Цього письменника можна поставити в один ряд з Камю і Сартром, а за силою впливу - навіть вище їх.
Чіпка Варинеченко - це парубок життя якого щ самого народження було в злидням та горі, з Чіпкою не хотіли гратися однолітки, батько його виявився брехуном, а його мати завжди працювала та не мала часу на сина.Як сам автор зазначав на початку твору:"«Не багатого роду!» – казала проста свита, накинута наопашки, – «та чепурної вдачі», – одмовляла чиста, біла, на грудях вишивана сорочка". Чіпка був дуже кмітливим, бабуся в ньому заажди виховувала лише хороші якості, він все життя шукав правду, але завжди страждав від неправди.
Кожна людина по свойому сприймає Нечипора, хтось вважає його жертвою, хтось "пропащою силою". На мою думку він справжня жертва людської неправди та жорстокості.
Всю несправедливість він почав відчувати з самого дитинства, спочатку його вважали чортинятком, потім його навіть не хотіли охрестити, однолітки його тебе не приймали, а потім взагалі смерть найріднішої для нього людини бабуся Оришки. Та навіть коли може здатися що несправедливість у житті Чіпки закінчилася, на його шляху стає нова перепона, від нього забрали його землю. Та це також була його не остання перешкода, в саме той момент коли може здатися що в його житті все наладилося все знову руйнується.
Я не повністю виправдую вчинки Чіпки, але його життя мені здається дуже не справедливим, і тому я вважаю його лише жертвою обставин. Хоч кожна людина й сама строїть своє життя, як би Чіпки не намагався зробити його правдивим, але цьому так і не судилося статися
Франц Кафка був чиновником, все своє життя він пропрацював держслужбовцям і писав він в основному в стіл. При його життя була видана лише мала частина його творів, все інше було всупереч останньої волі Кафки видано його духівником і другом Максом Бродом. Якраз неопубліковані романи Кафки і зробили його знаменитим вже посмертно. По суті, багато ідей Кафки співзвучні основним ідеям екзистенціалізму. Перейдемо до цих самих творів.
Говорячи про Кафку, я не можу не згадати його оповідання "Перетворення". Незважаючи на те, що він короткий, він є найвідомішим твором Кафки і доносить до нас його основні ідеї. Проблема маленької людини, проблема хиткість навколишнього світу, сімейних і суспільних відносин. Грегор Замза раптово, без всяких на те причин перетворюється на комаху і поступово приходить до розуміння абсурдності буття, марності спроб стати кимось в цьому світі.
Перейдемо до ключового трикутнику романів Кафки. Кожен з них в тій чи іншій мірі розкриває перед нами всі грані світорозуміння Кафки. Навіть є особливий піджанр, виділений шанувальниками творчості Кафки - кафкіанський кошмар.
У романі процес над головним героєм, Йозефом К. Починається судовий процес, ні мотиви якого, ні наслідки якого герою неясні. По суті він живе так само, як жив. Спробувавши розібратися в суті цього безглуздого і абсурдного процесу, він втягується в нього, з'являються моменти, коли він не займається нічим, крім процесу
Екзистенціалізм в творчості Франца Кафки
У романі Замок теж велику роль відіграють ідеї абсурдності, неможливості виконати те, що ти хочеш, повного занурення в хитку реальність, в якій ти зовсім нічого не розумієш. Головний герой роману їде в замок, проте в замок він не може потрапити згідно з незрозумілої причини. Герой абсолютно відхиляється від наміченої мети, сковує незрозумілими обставинами. Особливо вражає кінець цього роману, хто читав, той зрозуміє про що мова ...
У романі Америка, він же - Зниклий безвісти, герой приїжджає в Америку повним надій молодою людиною. Дивна і невблаганна ланцюг обставин повністю змінює його, він пропадає безвісти як особистість, при цьому залишаючись тим же. Він втрачає свої документи, своє ім'я, свою зовнішність і т.п.
Так були виражені основні ідеї екзистенціалізму в романі Кафки. Герої потрапляють в абсурдні і безвихідні ситуації, що нагадують майже кошмарний сон. У них не залишається нічого крім безмежної втоми, процес втрати самих себе вони гають как-будто з боку. Окремий інтерес викликають символи і деякі сцени в романах, наприклад, притча про закон з процесу. Кафка - дуже глибокий і неординарний письменник, на мою думку, зробив для екзистенціалізму більше, ніж хто інший. Він не мислив категоріями, які не обгрунтовував екзистенціалізм як вчення. Він просто показував нічні кошмари маленької людини, як вони є, безвихідь в його романах можна порівняти за силою і глибині тільки з безвихіддю в романах Достоєвського. Цього письменника можна поставити в один ряд з Камю і Сартром, а за силою впливу - навіть вище їх.
Чіпка Варинеченко - це парубок життя якого щ самого народження було в злидням та горі, з Чіпкою не хотіли гратися однолітки, батько його виявився брехуном, а його мати завжди працювала та не мала часу на сина.Як сам автор зазначав на початку твору:"«Не багатого роду!» – казала проста свита, накинута наопашки, – «та чепурної вдачі», – одмовляла чиста, біла, на грудях вишивана сорочка". Чіпка був дуже кмітливим, бабуся в ньому заажди виховувала лише хороші якості, він все життя шукав правду, але завжди страждав від неправди.
Кожна людина по свойому сприймає Нечипора, хтось вважає його жертвою, хтось "пропащою силою". На мою думку він справжня жертва людської неправди та жорстокості.
Всю несправедливість він почав відчувати з самого дитинства, спочатку його вважали чортинятком, потім його навіть не хотіли охрестити, однолітки його тебе не приймали, а потім взагалі смерть найріднішої для нього людини бабуся Оришки. Та навіть коли може здатися що несправедливість у житті Чіпки закінчилася, на його шляху стає нова перепона, від нього забрали його землю. Та це також була його не остання перешкода, в саме той момент коли може здатися що в його житті все наладилося все знову руйнується.
Я не повністю виправдую вчинки Чіпки, але його життя мені здається дуже не справедливим, і тому я вважаю його лише жертвою обставин. Хоч кожна людина й сама строїть своє життя, як би Чіпки не намагався зробити його правдивим, але цьому так і не судилося статися