Головна героїня твору — безталанна наймичка Ганна. Її життя дещо нагадує Катеринине. Як і Катерина, Ганна — жертва панської розпусти. Вона теж «покритка», але не повторює сумної історії своєї попередниці, а зберігає своє життя для улюбленого сина Марка. Ганна ні на хвилинку не забувала про свій материнський обов’язок. Любляче серце не повело її стежинами Катерини до ополонки, а підказало інший, значно важчий і благородніший шлях, до кінця життя бути позбавленою прав материнства. Чи може бути більша мука-кара для матері?
Объяснение:
У пролозі мовиться про якусь жінку з дитям на руках. Ганна приходить на хутір «у найми проситись» тільки через рік і дуже радіє, коли господарі погоджуються її взяти, дитину доглядає, «ніби матір». Залишившись наодинці з малим, «тяжко, важко плаче», причини цих сліз «не зна Марко, росте собі». Щоб пошкодити добрій славі Марка, не згоджується бути посадженою матір’ю на його весіллі. Коли Марко і Катерина вітають Ганну після повернення з Києва, як рідну матір, вона лякається: «Може вони знають. Може, вони догадались.» В останні хвилини життя нещаслива мати всіма силами намагається діждатися Марка з дороги і відкрити таємницю його народження.
Олесь Гончар "Модри Камень"
Цитатний план
1. "– Мамцю моя! Пан бог видать, кого я виглядаю!"
2. "Було зимно і чужо, коли я постукав у твоє лісове вікно".
3. "– Ми наче знову на батьківщині".
4. "– Радіо! – сплескує мати руками... Від нього нам усе зле. Воно забрало нашого Францішека".
5. "З обачності часто змінювали стоянки. Це нас катувало".
6. "І пильно дивилася в вічі, і я виразно чув, як ти входиш до мого серця".
7. "Далеко внизу, як у підземеллі, гримить, не вгаває фронт".
8. "– Ми ще зустрінемось, Терезо. Ми не можемо не зустрітися!"
9. "Я вернувся. Уже Модри Камень був наш, і шосе наше, і наші гори".
10. "Чорніло згарище, і голий димар підіймався над ним, як сурма великого горя".
11. "Стала моя Террі біла-біла і пильно дивиться сюди, в наш край".
12. "Ти – як жива".
Головна героїня твору — безталанна наймичка Ганна. Її життя дещо нагадує Катеринине. Як і Катерина, Ганна — жертва панської розпусти. Вона теж «покритка», але не повторює сумної історії своєї попередниці, а зберігає своє життя для улюбленого сина Марка. Ганна ні на хвилинку не забувала про свій материнський обов’язок. Любляче серце не повело її стежинами Катерини до ополонки, а підказало інший, значно важчий і благородніший шлях, до кінця життя бути позбавленою прав материнства. Чи може бути більша мука-кара для матері?
Объяснение:
У пролозі мовиться про якусь жінку з дитям на руках. Ганна приходить на хутір «у найми проситись» тільки через рік і дуже радіє, коли господарі погоджуються її взяти, дитину доглядає, «ніби матір». Залишившись наодинці з малим, «тяжко, важко плаче», причини цих сліз «не зна Марко, росте собі». Щоб пошкодити добрій славі Марка, не згоджується бути посадженою матір’ю на його весіллі. Коли Марко і Катерина вітають Ганну після повернення з Києва, як рідну матір, вона лякається: «Може вони знають. Може, вони догадались.» В останні хвилини життя нещаслива мати всіма силами намагається діждатися Марка з дороги і відкрити таємницю його народження.