Автор: невідомий український поет з тих часів, можливо лицар, що був у Ігоревій дружині. Літературний рід: ліро-епос. Жанр “Слово про похід Ігорів”: героїчна поема (на думку деяких літературознавців — повість, літописна повість). Тема “Слово про похід Ігорів”: зображення невдалого походу новгород-сіверського князя Ігоря на половців 1185 р. Ідея “Слово про похід Ігорів”: заклик руських князів до єднання для спільної боротьби проти зовнішніх ворогів. Основна думка: тільки в єдності — сила; «золоте слово» — любов до Батьківщини, збереження її єдності. Головні герої: князі Ігор, Святослав і Всеволод; Ярославна (дружина Ігоря); половці Овлур, Гзак і Кончак.
Автор: невідомий український поет з тих часів, можливо лицар, що був у Ігоревій дружині. Літературний рід: ліро-епос. Жанр “Слово про похід Ігорів”: героїчна поема (на думку деяких літературознавців — повість, літописна повість). Тема “Слово про похід Ігорів”: зображення невдалого походу новгород-сіверського князя Ігоря на половців 1185 р. Ідея “Слово про похід Ігорів”: заклик руських князів до єднання для спільної боротьби проти зовнішніх ворогів. Основна думка: тільки в єдності — сила; «золоте слово» — любов до Батьківщини, збереження її єдності. Головні герої: князі Ігор, Святослав і Всеволод; Ярославна (дружина Ігоря); половці Овлур, Гзак і Кончак.
Літературний рід — лірика.
Жанр — вірш.
Вид лірики — інтимна.
Тема. Оспівування щирого почуття, щасливої миті у душі закоханих.
Ідея: возвеличення кохання — смисл життя кожної людини.
Основна думка: «…і синіє щастя у душі моїй».
Мотив — щире почуття кохання, нерозривно пов’язане з красою природи; плинність життя.
Віршоний розмір: шестистопний хорей з широким використанням пірихію (парних ненаголошених складів). Цей розмір відповідає народнопісенному.
Римування: перехресне.
Художні засоби “Васильки”
Повтори: «Васильки у полі»
Метафори: «гаї синіють», «щастя синіє у душі…», «осіяють роки», «синіє поле», «хмарки летять».
Порівняння: «Васильки у полі… — васильки з-під вій», «одсіяють роки, мов хмарки на небі».
Епітет: «рідні очі», «невідомий час»)
Художній паралелізм «…васильки у полі, а у тебе, мила, васильки з-під вій»,
Повтор «васильки у полі»
Літературний рід — лірика.
Жанр — вірш.
Вид лірики — пейзажна.
Жанр: пейзажна лірика
Тема: зображення приходу осінньої пори
Ідея: вираження тривоги ліричного героя через опис осінньої природи
Мотив — тужливі настрої, викликані настанням осені; краса осінньої природи.
Віршований розмір: шестистопний хорей з пірихієм
Римування: перехресне
“Осінь” художні засоби:
Епітети: «синя тишина», «пелюстки печальні», «осінь жовтокоса», «синьоока осінь», «баский кінь», «сади пустинні», «далечінь холодна», «берізка гола», «золоті копита чорного коня»
Метафора: «покора розлита», «В’яне все навколо, де пройдуть копита».
Персоніфікація: «обриває вітер пелюстки», «їде осінь», «вітер пелюстки розкида», «берізка мерзне».
Інверсія: обриває вітер, пелюстки печальні, садах пустинних, їде осінь, берізка біла
Анафора «Облітають квіти, обриває вітер…».
Джерело: https://dovidka.biz.ua/sosyura-osin-analiz