Скласти тести за повістю-казкою М.Павленко "Русалонька из 7В, або прокляття роду кулаківських " і відповіді позначити (12 тестів, опираючись на весь зміст)
​

Мої роздуми над твором В. Дрозда «Білий кінь Шептало». «Супроти вітру довго не пробіжиш і розумніше до часу прикинутися скореним, лишившись в душі вільнім, аніж бути скореним насправжки». З точки зору композиції, логічніше було почати твір якимось вступом, можливо, розповіддю про біографію письменника чи про літературний процес того часу. Але я відразу виніс на початок свого твору тезу, яка не дає мені спокою. Перш ніж ми почали обговорювати цей твір у класі, ми встигли обмінятися враженнями з іншими учнями. Я зі здивуванням дізнався, що більшість з них сприймає новелу про коня Шептала як новелу про життя тварини, тобто буквально, прямолінійно, якщо не сказати — надто буквально. Але мені здалося, що цей твір символічний і зовсім не про тварину в ньому йдеться. Я вважаю, що за образом Шептала стоїть глибока алегорія. Шептало — уособлення людської душі, її вагань та поневірянь: прагнення волі чи підкорення силі обставин? Протест чи конформізм? Цитата, винесена мною на початок твору, спричинила глибокі й серйозні роздуми. Але, чи не вперше, я не маю категоричного судження, впевненої власної позиції. Тож я нічого не стверджуватиму, але спробую подумати просто в цьому творі. Є проблеми, про які ти б ніколи й не замислився: якісь конкретні реальні речі до часу видаються важливішими. Але отак, майже випадково, зіткнувшись із цим, я не можу лишитись осторонь... Головний герой новели (дивно говорити так про тварину, але його непроста душа, сповнена цілком людських переживань та вагань, дає нам таке право) наприкінці твору таки повертається до свого хазяїна Степана. Втеча на волю видається нібито стихійною дією, він радий ткнутися мордою в руки Степана, не боїться й майбутніх сварок чи навіть ударів. Мені було боляче це читати. Це не історія про безмежну довіру тварини до людини чи щось таке, а історія про викривлення, приручення гордої красивої душі. Принаймні така моя думка. Це історія підкорення, навіть поневолення. 1 якщо спочатку це поневолення було тільки формальним, то наприкінці воно стало остаточним, бо неволя — не жердини, з яких складається загорожа, неволя — всередині... Те саме з людиною. Не в змозі надалі чинити опір, людина думає, що «розумніше до часу прикинутися скореною, лишившись в душі вільною, аніж бути скореною насправжки». Але де ж гарантія, що роль, маска не стане сутністю, шо дух волі не загубиться, не вивітриться? То як? Краще удати з себе скореного? Чи треба бігти проти вітру проти течії? Це не питання відірваної від життя філософії, це питання світогляду, життєвої позиції, питання нагальне, якщо можна так сказати... Скільки разів ми ставимо його собі, але ніколи не доходимо до широкого узагальнення. Таке узагальнення підказав мені твір Володимира Дрозда. Поки що я не маю повної, остаточної відповіді на це питання, але шукатиму її і не полишу своїх роздумів на півдорозі... Вийшло так, що в моєму творі значно більше питань, аніж відповідей. На жаль чи на щастя, в житті теж значно більше питань, аніж відповідей. Я схиляюсь до позиції опору, протесту, боротьби. І тут ховається небезпека: чи не виллється це все у звичайний максималізм, загальне заперечення, боротьбу всіх проти всіх? От... І знов питання. Важко дати відповідь за такий короткий проміжок часу, у такому короткому творі. Нелегко й взагалі знайти ці відповіді. Твір В. Дрозда незвичайний, він вражає своєю глибиною і не залишає байдужим. Я сподіваюсь, шо, перечитавши його ще раз, я осягну більше, відкрию, можливо, приховані підтексти. Сподіваюсь, що хоча мої роздуми й не принесли поки що бажаного результату, але її думки та почуття, що їх викликав у мене твір «Білий кінь Шептало» Володимира Дрозда, до мені колись краще зрозуміти себе, розібратися в певних життєвих ситуаціях.

1. Прізвище (дівоче, за чоловіком): В этой графе нужно написать свою фамилию - фамилию по маме (дівоче) и фамилию по папе (за чоловіком), если у тебя уже есть фамилия по мужу или жениху, то напиши ее.

2. Ім'я: В этой графе нужно написать свое полное имя - отчество необходимо указать, если оно у тебя есть.

3. Рік народження: В этой графе нужно написать год своего рождения.

4. Місце народження: В этой графе нужно написать город или село, в котором ты родился.

5. Батьки: В этой графе нужно указать имена и фамилии своих родителей. Напиши своего папу, маму или опекунов, которые тебя воспитывают.

6. Дитячі захоплення: В этой графе нужно описать свои увлечения, то, что тебе нравится делать в свободное время. Например, ты можешь увлекаться спортом, рисованием, чтением книг или игрой на музыкальном инструменте.

7. Професія за освітою: В этой графе нужно написать профессию, которую ты хотел бы выбрать в будущем, когда закончишь учебу. Например, ты можешь хотеть стать врачом, учительницей, программистом и т.д.

8. Коло друзів: В этой графе нужно указать имена своих друзей, с которыми ты проводишь больше времени и часто общаешься.

9. Пояснення псевдоніму: В этой графе нужно объяснить значение своего псевдонима, если у тебя такой есть. Псевдоним - это имя, которое ты используешь в социальных сетях или в других местах, чтобы оставаться анонимом или просто по другим причинам.

10. Творчі досягнення: В этой графе нужно описать свои творческие достижения. Например, ты можешь писать стихи, рисовать картины, участвовать в театральных постановках и т.д.

11. Що спільного між Д. Чайкою і "дівчиною-чайкою"? В этой графе нужно написать, что общего у тебя с Дніпровою Чайкою (известной поэтессой) и "дівчиною-чайкою" (вероятно, это метафора или выражение). Может быть, у тебя есть общие интересы, характеристики или что-то еще.

12. Який слід у моїй душі залишила Д. Чайка? В этой графе нужно описать, какое впечатление произвела на тебя Дніпрова Чайка (известная поэтесса) и какое влияние она оказала на тебя и твою душу. Можно рассказать о ее стихах, ее таланте или о ее важной роли в литературе и как она вдохновляет тебя.