Отримавши завдання написати твір про перше кохання я серйозно замислився. Особисто я вже дізнався, що таке перше кохання. Я закоханий у дівчинку, і у нас навіть є відносини. Взагалі, мені подобалися і подобаються багато дівчаток. Кожна гарна по-своєму. В однієї довгі густі волосся, в іншої веселий компанійський характер, у третьої гнучка постать, адже вона займається гімнастикою, а четверта чудесно грає на піаніно і співає.
З деякими дівчатками я дружив, а з іншими зустрічався, як це називається. Але це більше була гра. В основному ми ходили гуляти в компаніях, сиділи один у дружки по домівках, дивилися кіно. Все це тривало недовго, бо я швидко сварюся з дівчатками. Адже вони так люблять пліткувати, що не те слово.
А про ту дівчинку, яка дійсно моя перша любов, я не хочу розповідати подробиць. Все-таки це твір, а не сповідь. Я хочу тільки сказати, що у неї теж довге волосся. Це мені дуже подобається. Вона розумна і красива, весела, а іноді задумлива. Іноді сердита і противна, ми з нею колись навіть ворогували через це, здається. Але вона теж підросла і порозумнішала, як і я. Я не люблю з нею прогулюватися на очах у всіх, щоб менше було розмов, хоча всі мої близькі друзі в курсі моєї першої любові.
У чому для мене щастя першої любові? Напевно, просто в тому, щоб сидіти або йти, взявшись за руки. Щоб поправляти волосся у дівчини, яка так сильно подобається. Щоб можна було обійняти людину і відчувати, що вона теж відповідає тобі. Бути з дівчинкою, з якою добре разом.
Ти мене зовсім не знаєш, але особисто мені здається, що я тебе знаю вже не один рік.
У всякому разі, я знаю багато твоїх пригод і витівок, знаю де ти живеш, знаю твоїх друзів, знаю, як ти виглядаєш, вважаю, що знаю і твій характер.
Добре взнати тебе мені до дуже цікава книга В.
Нестайка, в якій ти і твій кращій друг Павлуша були головними героями.
Ви з Павлушею найкращі друзі та напарники, затоваришувати з вами хотіла б і я.
З вами мені було б дуже цікаво, бо ти постійно вигадуєш різноманітні витівки, які іноді, на перший погляд, здаються навіть злими, але це зовсім не так, бо ви з Павлушею лише хочете, щоб у селі ви завжди були на виду і щоб про вас постійно говорили.
Мені здається, що тієї енергії, яка буквально фонтанує з тебе, вистачило б і на мене.
Та й сама я здатна вигадувати цікаві розваги, які обов’язково б тебе захопили.
Я впевнена, що, незважаючи ні всі свої витівки, ти, Яво, добрий, співчутливий до чужого горя та сміливий хлопець.
Крім того, я розумію, що попри усі твої суперечки з Павлушею ти для нього справжній друг, таким би справжнім другом ти був би і для мене.
Мені було дуже цікаво читати оповідання про твої пригоди, при кмітливі, веселі і відчайдушні витівки, які ти вигадував і разом з Павлушею приймав у них участь.
Не менш цікаво мені було б разом з тобою брати участь у цих витівках.
Книга В.
Нестайка «Тореадори з Васюківки» мені дуже сподобалася, а поки я її читала, ти, Яво, та твій товариш Павлуша стали для мене справжніми друзями.
Я сподіваюсь, що якби нам довелося жити в одному селі, ходити в одну школу та разом відпочивати, я б теж стала для тебе не менш гарним другом, ніж Павлуша.
Ти, Яво, добрий, веселий та дотепний, і спогади про тебе залишаться у мене на все життя.
А зараз я з тобою прощаюся і сподіваюся, що усе твоє життя буду добрим, веселим і щасливим, як і твоє дитинство.
Перше кохання
Отримавши завдання написати твір про перше кохання я серйозно замислився. Особисто я вже дізнався, що таке перше кохання. Я закоханий у дівчинку, і у нас навіть є відносини. Взагалі, мені подобалися і подобаються багато дівчаток. Кожна гарна по-своєму. В однієї довгі густі волосся, в іншої веселий компанійський характер, у третьої гнучка постать, адже вона займається гімнастикою, а четверта чудесно грає на піаніно і співає.
З деякими дівчатками я дружив, а з іншими зустрічався, як це називається. Але це більше була гра. В основному ми ходили гуляти в компаніях, сиділи один у дружки по домівках, дивилися кіно. Все це тривало недовго, бо я швидко сварюся з дівчатками. Адже вони так люблять пліткувати, що не те слово.
А про ту дівчинку, яка дійсно моя перша любов, я не хочу розповідати подробиць. Все-таки це твір, а не сповідь. Я хочу тільки сказати, що у неї теж довге волосся. Це мені дуже подобається. Вона розумна і красива, весела, а іноді задумлива. Іноді сердита і противна, ми з нею колись навіть ворогували через це, здається. Але вона теж підросла і порозумнішала, як і я. Я не люблю з нею прогулюватися на очах у всіх, щоб менше було розмов, хоча всі мої близькі друзі в курсі моєї першої любові.
У чому для мене щастя першої любові? Напевно, просто в тому, щоб сидіти або йти, взявшись за руки. Щоб поправляти волосся у дівчини, яка так сильно подобається. Щоб можна було обійняти людину і відчувати, що вона теж відповідає тобі. Бути з дівчинкою, з якою добре разом.
Добрий день, Яво!
Ти мене зовсім не знаєш, але особисто мені здається, що я тебе знаю вже не один рік.
У всякому разі, я знаю багато твоїх пригод і витівок, знаю де ти живеш, знаю твоїх друзів, знаю, як ти виглядаєш, вважаю, що знаю і твій характер.
Добре взнати тебе мені до дуже цікава книга В.
Нестайка, в якій ти і твій кращій друг Павлуша були головними героями.
Ви з Павлушею найкращі друзі та напарники, затоваришувати з вами хотіла б і я.
З вами мені було б дуже цікаво, бо ти постійно вигадуєш різноманітні витівки, які іноді, на перший погляд, здаються навіть злими, але це зовсім не так, бо ви з Павлушею лише хочете, щоб у селі ви завжди були на виду і щоб про вас постійно говорили.
Мені здається, що тієї енергії, яка буквально фонтанує з тебе, вистачило б і на мене.
Та й сама я здатна вигадувати цікаві розваги, які обов’язково б тебе захопили.
Я впевнена, що, незважаючи ні всі свої витівки, ти, Яво, добрий, співчутливий до чужого горя та сміливий хлопець.
Крім того, я розумію, що попри усі твої суперечки з Павлушею ти для нього справжній друг, таким би справжнім другом ти був би і для мене.
Мені було дуже цікаво читати оповідання про твої пригоди, при кмітливі, веселі і відчайдушні витівки, які ти вигадував і разом з Павлушею приймав у них участь.
Не менш цікаво мені було б разом з тобою брати участь у цих витівках.
Книга В.
Нестайка «Тореадори з Васюківки» мені дуже сподобалася, а поки я її читала, ти, Яво, та твій товариш Павлуша стали для мене справжніми друзями.
Я сподіваюсь, що якби нам довелося жити в одному селі, ходити в одну школу та разом відпочивати, я б теж стала для тебе не менш гарним другом, ніж Павлуша.
Ти, Яво, добрий, веселий та дотепний, і спогади про тебе залишаться у мене на все життя.
А зараз я з тобою прощаюся і сподіваюся, що усе твоє життя буду добрим, веселим і щасливим, як і твоє дитинство.
До побачення, Яво, і усього тобі найкращого