Здавалося б, творити добро й робити добрі справи та вчинки простіше простіше простого. Адже це не вимагає від людини жодних надприродних зусиль. Усього навсього необхідно лише слідувати за велінням свого серця і, роблячи щось хороше, думати про те, як приємно це буде для іншої людини.
Робити добро – це до літній людині перейти через дорогу, це заступитися за того, над ким знущаються. Зробити добру справу – це до людині, яка послизнулася, піднятися, це зняти з дерева злякане кошенятко чи нагодувати бездомну тварину. Доброта – це поклик душі, коли ти просто не можеш вчинити інакше, окрім як до своєму другові, батькам, а навіть і просто сторонній людині, якій потрібна до
Пригадуються слова Джека Лондона: «Кістка, кинута собаці, не є милосердя; милосердя — це кістка, поділена з собакою, коли ти голодний не менше неї». Є невеличкі добрі справи, а є такі, які насправді робляться, незважаючи на масштаби, не для того, щоб здобути славу, рейтинги, а проте стають великими.
Формування будь-якого професіонала починається не із засвоєння спеціальних знань, а насамперед із соціального статусу, із усвідомлення статусу майбутньої професії в суспільстві. Смисловим смислом діяльності державного службовця є служіння народові.
Усі людські (суспільні) проблеми можна розділити на локальні і глобальні. Локальними називають такі проблеми, які стосуються лише певної групи людей або якоїсь країни, певної місцевості. Глобальні ж проблеми – це ті, що пов’язані з існуванням усього людства і гострота яких тією чи тією мірою відчувається на всій планеті.
Максим Беркут дуже схожий на свого батька. Він успадкував всі його риси : сміливий , чесний , справедливий , незалежний . Певною мірою також зразковий чоловік серед громади. І в його житті також був момент вибору. Максим опинився в полоні монголо - татар , і ті запропонували йому стати на зрадницький шлях: бути провідником у своїй місцевості , а за це в нагороду отримати своє життя. Проте полонений відмовився , бо розумів , що через цей вчинок постраждає багато іншого люду. Він вважав , що його життя не гідна життя інших людей , яких він обіцяв захищати. Пояснюючи життєвий вибір даного героя , відзначимо , що він , як і його батько , був вихований у вільній незалежній дусі. Тобто головну роль в життєвому виборі людини відіграє виховання .
Робити добро – це до літній людині перейти через дорогу, це заступитися за того, над ким знущаються. Зробити добру справу – це до людині, яка послизнулася, піднятися, це зняти з дерева злякане кошенятко чи нагодувати бездомну тварину. Доброта – це поклик душі, коли ти просто не можеш вчинити інакше, окрім як до своєму другові, батькам, а навіть і просто сторонній людині, якій потрібна до
Пригадуються слова Джека Лондона: «Кістка, кинута собаці, не є милосердя; милосердя — це кістка, поділена з собакою, коли ти голодний не менше неї». Є невеличкі добрі справи, а є такі, які насправді робляться, незважаючи на масштаби, не для того, щоб здобути славу, рейтинги, а проте стають великими.
Формування будь-якого професіонала починається не із засвоєння спеціальних знань, а насамперед із соціального статусу, із усвідомлення статусу майбутньої професії в суспільстві. Смисловим смислом діяльності державного службовця є служіння народові.
Усі людські (суспільні) проблеми можна розділити на локальні і глобальні. Локальними називають такі проблеми, які стосуються лише певної групи людей або якоїсь країни, певної місцевості. Глобальні ж проблеми – це ті, що пов’язані з існуванням усього людства і гострота яких тією чи тією мірою відчувається на всій планеті.