Автор: Ліна Костенко Рік: 1989 Літературний рід: лірика Жанр: ліричний вірш Вид лірики: філософська Провідний мотив: розрив живого зв'язку між поколіннями, між селом і містом. Віршовий розмір: ямб Вид римування: перехресне Альфреско — це настінний живопис водяними фарбами по сирій штукатурці.
Вірш «Українське альфреско», побудований на різкому контрасті. Альфреско — це фреска, виконана водяними фарбами по сирій штукатурці, часто з ідилічним сюжетом. Ось і тут постає нібито ідилія традиційного українського сільського світу. Щоб змалювати його, авторка використовує відомі кожному українцеві з дитинства фольклорні образи-архетипи — шлях, долина, біла хатка, дід і баба, курочка ряба, лелека та інші.Одначе поступово в цій лагідній, милій картині вгадуємо страшну трагедію героїв, усієї нашої нації — розрив живого зв’язку між поколіннями, між селом і містом. У діда й баби «сусідські діти шовковицю їдять», свої ж діти й онуки не приїжджають, гордують, цураються, або ж їх немає зовсім. Світ, у якому живуть старенькі, казково чарівний, світлий, затишний. Але немає кому розказувати казку про курочку рябу, «остання в світі казка сидить під образами» — з відходом господарів увесь цей дивосвіт, це осердя української душі зникне.Трагізм ситуації підкреслює останнє щемливе уособлення: «Навшпиньки виглядають жоржини через тин».
Ще починаючи з дитячого садочку, кожна людина починає пізнавати світ, який її оточує, помічати, які різні існують рослини і тварини. Людина і природа мають найтісніший зв'язок. Цей рослинний і тваринний світ дає нам всі необхідні ресурси для життя, оздоровлює і відновлює наш організм. На мій погляд, людство зайшло занадто далеко у своєму розвитку. Технічний прогрес призвів до екологічної кризи, порушення природної рівноваги. Люди стали частіше хворіти, скоротилася середня тривалість життя. А чи можна покращити становище? Звісно, усі заводи з їхніми трубами, що димлять, не зупиниш, кількість автомобілів з їхніми вихлопними газами не зменшеш. Але якщо кожен із нас буде хоча б кидати банки від напоїв і палички від морозива в урни, не залишати в лісі купи сміття після пікніка, ретельно загасить багаття - це вже буде добре. Треба починати із самого себе. Природа створила всі необхідні умови для життя людини, причому передбачена кожна дрібниця, кожна мить цієї неповторної і загадкової системи. Найдивовижніше, що все в природі взаємопов'язане, все має своє місце і призначення, кожна рослина, кожна тварина, кожна жива істота.Природа, яка нас оточує, – один із найважливіших чинників, що впливає на наше життя, тому пам’ятати і опікуватися нею необхідно постійно.
Рік: 1989
Літературний рід: лірика
Жанр: ліричний вірш
Вид лірики: філософська
Провідний мотив: розрив живого зв'язку між поколіннями, між селом і містом.
Віршовий розмір: ямб
Вид римування: перехресне
Альфреско — це настінний живопис водяними фарбами по сирій штукатурці.
Вірш «Українське альфреско», побудований на різкому контрасті. Альфреско — це фреска, виконана водяними фарбами по сирій штукатурці, часто з ідилічним сюжетом. Ось і тут постає нібито ідилія традиційного українського сільського світу. Щоб змалювати його, авторка використовує відомі кожному українцеві з дитинства фольклорні образи-архетипи — шлях, долина, біла хатка, дід і баба, курочка ряба, лелека та інші.Одначе поступово в цій лагідній, милій картині вгадуємо страшну трагедію героїв, усієї нашої нації — розрив живого зв’язку між поколіннями, між селом і містом. У діда й баби «сусідські діти шовковицю їдять», свої ж діти й онуки не приїжджають, гордують, цураються, або ж їх немає зовсім. Світ, у якому живуть старенькі, казково чарівний, світлий, затишний. Але немає кому розказувати казку про курочку рябу, «остання в світі казка сидить під образами» — з відходом господарів увесь цей дивосвіт, це осердя української душі зникне.Трагізм ситуації підкреслює останнє щемливе уособлення: «Навшпиньки виглядають жоржини через тин».
На мій погляд, людство зайшло занадто далеко у своєму розвитку. Технічний прогрес призвів до екологічної кризи, порушення природної рівноваги. Люди стали частіше хворіти, скоротилася середня тривалість життя.
А чи можна покращити становище? Звісно, усі заводи з їхніми трубами, що димлять, не зупиниш, кількість автомобілів з їхніми вихлопними газами не зменшеш. Але якщо кожен із нас буде хоча б кидати банки від напоїв і палички від морозива в урни, не залишати в лісі купи сміття після пікніка, ретельно загасить багаття - це вже буде добре. Треба починати із самого себе.
Природа створила всі необхідні умови для життя людини, причому передбачена кожна дрібниця, кожна мить цієї неповторної і загадкової системи. Найдивовижніше, що все в природі взаємопов'язане, все має своє місце і призначення, кожна рослина, кожна тварина, кожна жива істота.Природа, яка нас оточує, – один із найважливіших чинників, що впливає на наше життя, тому пам’ятати і опікуватися нею необхідно постійно.