Лукаш - митець. Проте буденщина погубила його. Мати й Килина не дали розвинутись його внутрішньмому світу. Мавка - міфічна істота, яка покохала юнака, стала його музою, розвивала його, відвернулась заради нього від власного світу і мала душу ( уривок наприкінці твору: "..ти душу дав мені, як гострий ніж дає вербовій тихій гілці голос...", вона чимось нагадує саму Лесю Українку ( можна порівняти з віршем "CONTRA SPEM SPERO!"). Лукаш обрав обідні цінності, чим занапастив Мавку.
Лукаш неспроможний жити серед спільноти, яку обрав, повернути Мавку не можливо, змінити щось також (...як прожити без долі! Д о л я : Як одрізана гілка, що валяється долі!), тому душа ліричного героя покидає його. Мавка також загинула, тож закохані лишаються разом (Мавка спалахує раптом давньою красою у зорянім вінці. Лукаш кидається до неї з покликом щастя.)
(можна порівняти з твором "Тіні забутих предків" М. Коцюбинського)
(P.S. Мавка не продолжает жить, а от Лукаша остается душа.)
Скелет сочинения:
Лукаш - митець. Проте буденщина погубила його. Мати й Килина не дали розвинутись його внутрішньмому світу. Мавка - міфічна істота, яка покохала юнака, стала його музою, розвивала його, відвернулась заради нього від власного світу і мала душу ( уривок наприкінці твору: "..ти душу дав мені, як гострий ніж дає вербовій тихій гілці голос...", вона чимось нагадує саму Лесю Українку ( можна порівняти з віршем "CONTRA SPEM SPERO!"). Лукаш обрав обідні цінності, чим занапастив Мавку.
Лукаш неспроможний жити серед спільноти, яку обрав, повернути Мавку не можливо, змінити щось також (...як прожити без долі! Д о л я : Як одрізана гілка, що валяється долі!), тому душа ліричного героя покидає його. Мавка також загинула, тож закохані лишаються разом (Мавка спалахує раптом давньою красою у зорянім вінці. Лукаш кидається до неї з покликом щастя.)
(можна порівняти з твором "Тіні забутих предків" М. Коцюбинського)
(P.S. Мавка не продолжает жить, а от Лукаша остается душа.)