Сьогодні ми пишемо контрольний твір за творчістю В.Нестайка та М.Стельмаха. Зверніть увагу на особливості написання твору. Вимоги до мовлення під час написання творчої роботи
Яким повинно бути мовлення ?Яких правил мовлення потрібно дотримуватись:
1. Змістовним- підпорядковуйте своє висловлювання темі, основній думці; не пишіть зайвого.
2. Послідовним- стежте за порядком викладу думок.
3. Багатим - уживайте різноманітні слова і речення: намагайтесь не по-вторювати тих самих слів і однакових речень.
4. Точним - використовуйте найбільш точні слова.
5. Виразним - добирайте слова і вирази, які найбільш яскраво передають основну думку.
6. Правильним - грамотно пишіть слова, правильно будуйте речення, ставте розділові знаки.
Поради щодо написання твору-роздуму.
Зрозумійте, осмисліть тему майбутнього твору-роздуму.
На підставі заголовку до твору визначте його проблему. Це й буде зміст роботи.
Сформулюйте тезу, яка б відображала основну думку твору.
Проілюструйте тезу необхідними прикладами або доказами.
З’ясуйте послідовність наведення аргументів (доказів).
Уживайте вставні слова і словосполучення: на мою думку, до речі, на жаль, по-моєму, отже, наприклад, таким чином; речення: «Я вважаю», «Мені здається», які виступають засобами зв’язку між частинами роздуму.
Висновки, аргументи (докази) намагайтеся виділяти в окремі абзаци.
Перевірте написане, виправте помилки.
Перелік тем, запропонованих для написання твору:
1. Чи справді Ява і Павлуша справжні друзі?(за повістю «Тореадори з Васюківки» Всеволода Нестайка).
2. «Які висновки зробили Митько та Сергій під час літнього навчання?» (за повістю «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера» Ярослава Стельмаха).
Образ жінки - центральний образ у збірці Івана Франка "Зів'яле листя". І, як і душа кожної жінки, образ цей глибокий, незбагнений, неясний и незрозумілий. Він нагадує саму матінку-природу - непостійну, змінливу: то лагідну, як весняний вітерець, то жорстоку і своєвільну, як буря. Ці природні явища грають з бідною душою ліричного героя, змушують її спочатку парити в небесах від щастя, а потім падати на саме дно, розбиваючись о сіре каміння. Так маленький листочок покладається на вітер, так душа поета довіряє себе незвіданому досі явищу - жінці, і тепер тільки вона володарка цій душі...