Чому людям так подобається смішне? Я гадаю, тому, що це підвищує настрій, допомагає забути про власні проблеми. А якщо автор до того ж намагається об’єднати у своїх творах ліризм, гумор та сатиру, то знайомитися з його творчістю — велике задоволення. Саме таке почуття у мене викликають гуморески Остапа Вишні, цього незвичайного «чарівника сміху». З насолодою перегортаю сторінки «Мисливських усмішок». Бачу усміхнене обличчя автора, який розкриває переді мною свою душу. З глибоким ліризмом розповідає Остап Вишня про свої дитячі роки. Звичайно, без гумору він не міг обійтися, і, як результат переплетіння лірики та сатири, народилася на світ усмішка «Моя автобіографія». Це не проста біографія; це подорож до країни дитинства, зустріч з батьками, які робили все, що могли, для своєї дитини, хоч вона була не одна — всього сімнадцятеро дітей було в родині Губенків: «Отак між природою, з одного боку, та людьми — з другого, й промайнули перші роки мого дитинства золотого».
З насолодою перегортаю сторінки «Мисливських усмішок». Бачу усміхнене обличчя автора, який розкриває переді мною свою душу. З глибоким ліризмом розповідає Остап Вишня про свої дитячі роки. Звичайно, без гумору він не міг обійтися, і, як результат переплетіння лірики та сатири, народилася на світ усмішка «Моя автобіографія». Це не проста біографія; це подорож до країни дитинства, зустріч з батьками, які робили все, що могли, для своєї дитини, хоч вона була не одна — всього сімнадцятеро дітей було в родині Губенків: «Отак між природою, з одного боку, та людьми — з другого, й промайнули перші роки мого дитинства золотого».