Sozuogi uume nogasci neuen
z pozginan
-шабота во
waikie
2. олиш ушидаи 22
canag, pegobucu biquinox, nema
paud murua scuola, paramol-
narnicno, mapzaizune, myuan expect
negih, akyesmyagiina naninka,
auogoner, giebiguina, nayza,
inginimub tipot reverences
zonozureni cutan, npun akan
cobano ugrennet, pyna, nepreseig-
niemo

Засоби комічного у повісті нечуя-левицького «кайдашева сім'я»

повість «кайдашева сім’я» включає в себе соціально-побутові та сатирично-гумористичні елементи. іван нечуй-левицький майстерно відтворив у художній прозі життя селян другої половини xix століття. основна проблема твору – роз’єднання родини через марнославство та жадібність. жага до збагачення, яка охопила багатьох колишніх кріпаків, руйнувала сім’ї. для більшості селян головним пріоритетом стає земля-годувальниця, за яку вони готові були битися навіть з рідними.  в родині кайдашів стали звичними лайки та сварки. і молоді, і старі лаялися, не виявляючи поваги один до одного. зображення такої дійсності у читачів могло б викликати огиду, якби не гумор автора. за цієї «зброї» він часто маневрував від трагічного до смішного. письменник іронічно ставиться до більшості своїх героїв, тим самим підтверджуючи безглуздість їх конфліктів.  у повісті використано різні засоби творення комічного. автор часто вдається до дотепної характеристики персонажів. наприклад, цікавою є розмова карпа та лавріна, коли вони описують риси дівчат, використовуючи дивакуваті порівняння.  автор створює комічні ситуації, в яких разючий контраст між формою та змістом, діями та обставинами. в результаті проблеми головних героїв зводяться до абсурду, що викликає сміх читачів.  основними засобами творення комічного є сарказм та іронія. кайдашиха в основному з іронією говорить про невісток. її уїдливі зауваження збурювали гордовиту мотрю і пригнічували тиху мелашку. мотря не довго терпіла, скоро почала відповідати не менш саркастично. тому особливо кайдашиха допікала мелашці, принижуючи її перед чоловіком. наприклад, об’єктом для насміхань був маленький зріст мелашки. свекруха глузливо просила лавріна підставляти тій стільчик, щоб зручніше було діставати до діжі.

викликає сміх і знижена лексика у творі. так, кайдашиха порівнюється з безрогою коровою, вівцею. сповнене іронії порівняння «ходить так легенько, наче в ступі горох товче».  засобом комічного є також мовна нісенітниця. так, під час ворожіння баба палажка видає дивакуваті незрозумілі слова, що сприймаються комічно.  цікавим засобом творення комічного в повісті є змішування стилів. наприклад, під час побутової бійки автор застосовує високий стиль опису. кайдашиха, названа видроокою, наближається до тину, немов сиза хмара. пафосно описуються й інші учасники бійки.  викликає у читача сміх й постійна серйозність героїв. вони майже ніколи не сміються, бо не розуміють кумедність створених ними ситуацій. вони лаються, сиплячи дотепними прислів’ями, образливими порівняннями. ціллю кожного є якомога болючіше «вкусити» іншого. читач звичайно сміється з героїв та їх конфліктів, але коли вдумується в зміст проблеми, то виявляється, що це сміх крізь сльози. на жаль, такі дотепні герої – морально деградовані люди, які за своєю суттю непогані, але понівечені жагою збагачення та власним марнославством. ніхто з них не йде на поступки, аби вберегти родину.  відомий письменник микола гоголь говорив про цей твір, що це повість, в якій крізь сміх пробиваються сльози.  іван нечуй-левицький при створенні «кайдашевої сім’ї» використовував кращі народні та літературні засоби сміхової культури. як результат - вийшов справжній шедевр, сповнений тонкого гумору, доречного сарказму та глибокого ліризму.

Вiрш  п. тичини «пам’ятi тридцяти»  уславлює подвиг студентiв та учнiв, якi прийняли бiй пiд крутами й полягли за незалежнiсть своєï батькiвщини. це — цвiт украïнськоï нацiï, щирi патрiоти, якi дiлом довели свою вiдданiсть рiдному краєвi: трагедiя довгий час замовчувалася, й тiльки вiрш поета нагадав про цей подвиг, збудив совiсть i свiдомiсть украïнцiв. «пам’ятi тридцяти» аналіз вірша жанр «пам’ятi тридцяти»  — громадянська лірика в основу твору «пам’яті тридцяти» покладено дійсні події, що відбулися 29 січня 1918 року. проти регулярної більшовицької армії виступили юні патріоти-українці. загиблих у бою під кругами юнаків поховали в києві на аскольдовій могилі. вид лірики: громадянська. жанр: вірш-реквієм. віршовий розмір —  тристопний-чотиристопний хорей із пірихієм та усіченими  стопами. римування: перехресне; римуються окремі звуки: їх — молодих, цвіт — світ, рука — ріка, покарай — край, святих — їх. провідний мотив. у творі «пам’яті тридцяти» п. тичина зобразив приклад самопожертви молодих патріотів заради батьківщини, утвердив ідею патріотизму й гуманізму, засудив жорстокість, терор і класову ненависть. композиція твору. вірш має кільцеву композицію. поезія «пам’яті тридцяти» складається з п’яти строф. поезія починається й  закінчується рядками: «на аскольдовій могилі поховали їх». образи твору. ліричний герой — це збірний образ тридцяти юних захисників україни, які загинули, захищаючи незалежність батьківщини. це тридцять мучеників, цвіт нації. у творі багато образів-символів: сонце, вітер, дніпро. символічним є й образ каїна, який підняв руку на патріотів рідної землі. «пам’яті тридцяти» художні засоби: епітети «славних, молодих», «український цвіт», «кривава дорога», «коханий край» окреслюють смисловий візерунок вірша; метафори: «квітне сонце, грає вітер», «рука посміла знятись», «вмерли в новім заповіті»; риторичні оклики «на аскольдовій могилі український цвіт! », «боже, покарай! » зрозуміти ідею вірша — показати подвиг патріотів україни; риторичні питання «на кого посміла знятись зрадника рука? », «на кого завзявся каїн? » оцінку ліричним героєм того, що відбулося; рефрен: «на аскольдовій могилі».

джерело:   довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua