Списати речення, розставивши пропущені розділові знаки. Накреслити схему й пояснити вживання розділових знаків у реченні з однорідними членами речення. Тема: двоскладне ускладнене речення Сорри случайно нажала укр лит
Еней був парубок моторний І хлопець хоть куди козак, Удавсь на всеє зле проворний Завзятіший од всіх бурлак.
Прямий, як сосна, величавий, Бувалий, здатний, тертий, жвавий, Такий, як був Нечеса-князь, На нього всі баньки п’ ялили, І сами вороги хвалили, Його любив всяк — не боявсь.
Еней совавсь, як навіжений, Кричав, скакав, мов віл скажений, І супротивних потрошив: Махне мечем — врагів десятки Лежать, повиставлявши п’ ятки; Так в гніві сильно їх локшив!
Напали з хмелю перелоги, Опухли очі, як в сови, І ввесь обдувся, як барило, Було на світі все немило
Хтось сказав, що природа дає людині душу й тіло, а книга утверджує її розум . І з цим важко не погодитися. Адже погляди на життя,ставлення до людей,інтереси і смаки,запити і потреби дорослої людини залежать від якості тих книжок,які вона прочитала в роки дитинства і юності . Художні твори впливають на становлення характеру людини,на розумові,моральний і естетичний розвиток. Коли ми були маленькі і не вміли читати,нам читали батьки . Перші книги які нам,це були казки. Потім ми пішли до дитячого садочку, в якому наші вихователі читали багато творів про тварин,які безумовно впливали на наше ставлення до живих істот. Ці книжки, нас вчили, що неможна знущатися над тваринами, а навпаки їм треба допомагати. Коли ми пішли до школи ми читали вже самі. Це були вже-більш пізнавальні книжки, читаючи які, ми глибше пізнавали історію і звичаї свого народу, переживали за позитивних героїв. Вони вчили нас, як потрібно себе поводити в тому чи іншому випадку, як самовіддано любити Батьківщину,людей. Це говорить про те, що книга-джерело мудрості, із якого ми черпаємо знання все життя !
Прямий, як сосна, величавий, Бувалий, здатний, тертий, жвавий, Такий, як був Нечеса-князь, На нього всі баньки п’ ялили, І сами вороги хвалили, Його любив всяк — не боявсь.
Еней совавсь, як навіжений, Кричав, скакав, мов віл скажений, І супротивних потрошив: Махне мечем — врагів десятки Лежать, повиставлявши п’ ятки; Так в гніві сильно їх локшив!
Напали з хмелю перелоги, Опухли очі, як в сови, І ввесь обдувся, як барило, Було на світі все немило