"Степ що далі, то все кращав. Тоді увесь наш південь, увесь той простір аж до самого Чорного моря був неторканою зеленою пустелею. Ніколи плуг не переходив
незмірними хвилями диких рослин. Самі лише коні, ховаючись у них, мов у лісі,
витолочували їх. Нічого в природі не могло бути кращого за степ. Уся поверхня
землі була немов зелено-золотий океан, по якому бризнули мільйони різнобарвних
квіток. Крізь тонкі та високі стебла трави пробивалися блакитні, сині й фіялкові
волошки; жовтий дрок стримів своєю пірамідальною верхівкою; біла кашка своїми
шапками-парасольками рябіла на поверхні; занесений бо-зна звідки колос пшениці
наливався в гущавині." Прийом, використаний в уривку - а) портрет, б) пейзаж, в) інтер'єр, г)деталь​

Кожне покоління наново відкриває для себе геній Кобзаря. Від соціологізаторства, сприйняттяТ.Шевченка лише як співця знедолених, від розгляду спадщини автора "Заповіту" тільки у взаємозв’язках з російською літературою (а інколи пошуку її впливу там, де його зовсім не було), ми приходимо сьогодні до усвідомлення необхідності відкриття "справжнього" Шевченка, його нового прочитання. Не забронзовілим, не далеким у своїй геніальності, а сучасником, співрозмовником, порадником у пошуках шляхів державотворення хочемо бачити його. Шлях до "нового" Шевченка позначений працями Г.Грабовича, О.Забужко, В.Пахаренка, інших літературознавців.

Розділ 4:

1)Соломія хотіла віддячити циганам за до Остапові

2)На циганську хату набігли турецькі жовніри

3)Остап запевняв що він чужий у хаті

Розділ 5:

1)Соломія поспішала до Івана

2)План врятування Остапа

3)Соломія чекала Івана на березі річки

4)Зустріч Івана з Соломією

5)Турецький човен з купкою людей

6)Крик до Остапа

7)Битва за Остапа

8)Поранений Іван

9)Соломія гине (топиться у річці)

10)Тиха річка

11) Старий Остап розказує розповіді

12)Пам*ятки від пана( збасамений синій хребет)