Коли Юрко приїхав його почали мучити докори і він вирішив написати листа Тосі з вибачення. Для нього це було дуже складно, але все ж таки гарні наміри перемогли у ньому і лист було відправлено. У листі він запитував Тосю про те як там дика качечка зі своїми каченятами і просив у дівчинки дуже щире вибачення за свої вчинки. Тося не могла не відповісти на цей лист, а відповідь була: "Вибач мене будь-ласка,я тільки хотіла до каченятам". Юрко відповів: "Я дуже вдячний тобі, за те що, ти до каченятам. Я зрозумів,що каченятам без матері погано,а я не зміг би і так за ними доглядати як їхня мама". Так вони листувалися весь навчальний рік. А влітку Юрко приїхав знову до села і вони разом з Тосею кожного дня ходили годувати качку з уже здоровими каченятами.
Світ фантазії в казковому оповіданні Ігоря Калинця «Хлопчик-фігурка, який задоволений собою»Ігор Калинець — талановитий майстер слова, поет і прозаїк, що пише для дорослих і дітей. Світ дитинства для цього митця — невичерпне джерело натхнення. Він тонко відчуває дитячу душу, її потяг до мрії, уміння бачити невидиме, таємниче в буденному житті.У творі «Хлопчик-фігурка, який задоволений собою» автор показує, як завдяки багатій дитячій уяві Ганнусі з'являється на світ Хлопчик-фігурка. Звичайний трамвайний малюнок на склі, намальований схематично, просто так, заради забавки, оживає. Більше того, ця фігурка починає самостійно діяти, втручатися в життя своєї власниці, що вдихнула в нього життя. Цей хлопчик цілком задоволений собою, він хоче довести свою значущість, важливість і необхідність. Ганнуся забирає його з собою додому в портфелі, і він оселяється в її альбомі для малювання. Хлопчик уміє розмовляти, він досить освічений, бо вміє читати й писати, знає історію. Понад усе він хоче бути задоволеним собою, бо він-таки існує насправді! І його витівки доводять це дивне казкове існування.