Що таке щастя ??? Радість, дружба, гроші, любов, добро… Кожна людина задумується над цим питанням і намагається знайти відповідь на нього. Турбувало воно і багатьох письменників. На прикладі героїв своїх творів вони намагалися дослідити їх прагнення бути щасливими.
Павлуся, героя оповідання «Скарб» О.Стороженка, парубки називають щасливим, хоча протягом свого життя він тільки їв та спав і нічого не робив. Таким, як Павлусь, «Бог усе дає, а вони нудяться світом, не знають, що у них є і чого їм треба» Чи щасливий Павлусь? Як на нього, так. Матеріальні статки має, а от духовно то бідна людина. З гумором оповідаючи про Павлуся, автор вчить нас доброти, чуйності, порядності, працьовитості, ввічливості і той же час засуджує скупість, заздрість, підступність, жорстокість, егоїзм. «Той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує Бога за те, що він йому послав, – пише автор. – Не той тільки щасливий, що сам натріскається і виспиться, а той, що й другого нагодує і заспокоїть…» Воістину щастя не може бути егоїстичним.
Герой твору Б.Лепкого «Цвіт щастя» шукає квітку щастя, яка б зробила щасливими матір і його самого. І хоч квітка виявилась мрією, маревом, все одно все життя він її шукає,пізнаючи світ. Герой вірить, що щастя таки на світі є.
Скупа людина теж думає, що вона щаслива, бо має гроші. Проте користі з них мало, бо то купка папірців. Господарі з твору Б.Лепкого «Мишка» відчувають себе щасливими, коли наживаються на горі інших. Їм байдужа доля жебрачки та багатьох таких, як вона.
У кожного своє поняття щастя, свій вимір. На мою думку, щастя людини у добрих справах на користь своєї родини, людей, своєї Батьківщини. Своєю працею, творчістю, добрими ділами людина повинна нести радість людям, суспільству. Отоді то і буде справжнє щастя, яке не можна купити ні за які гроші.
О.Довженко говорив, що життя надто коротке і закликав поспішати творити добро. Тому давайте творити добро, допомагати один одному, цінувати кожну хвилину цього прекрасного людського щастя.
Время – переменный морфологический признак глагола. Время тесно связано с видом глагола. У глагола несовершенного вида 3 времени грел, грела, грело, грели; настоящее: грею, греешь, греет, греем, греете, греют; будущее: буду греть, будешь греть, будет греть, будем греть, будете греть, будут греть. У глагола совершенного вида 2 времени согрел, согрела, согрело, согрели; будущее: согрею, согреешь, согреет, согреем, согреете, согреют. Образование форм времени Формы времени глаголов несовершенного и совершенного вида образуются одинаково. К основе инфинитива прибавляется суффикс -л- и окончание рода или числа: В некоторых глаголах в форме мужского рода суффикс -л- выпадает: нести – нёс, но несла, несли; мочь – мог, но могла, могли; замёрзнуть – замёрз, но замёрзла, замёрзли. Глагол идти и однокоренные ему глаголы образуют форму времени от другой основы: идти – шёл, шла, шли; найти – нашёл, нашла, нашли. Если глагол стоит в форме времени, при его грамматическом разборе следует указывать число, а в единственном числе – род. Образование форм настоящего времени Настоящее время имеют только глаголы несовершенного вида. Формы настоящего времени образуются с личных окончаний единственного и множественного числа. У глаголов I и II спряжения личные окончания разные: греть – грею, греешь, греет, греем, греете, греют; тужить – тужу, тужишь, тужим, тужите, тужат. Если глагол стоит в форме настоящего времени, при его грамматическом разборе следует указывать лицо и число. Образование форм будущего времени Глаголы несовершенного и совершенного вида образуют формы будущего времени по-разному. Будущее время глаголов несовершенного вида называют сложным, потому что оно образуется с форм глагола быть, которые указывают на лицо и число глагола, и неопределённой формы: греть – буду греть, будешь греть, будем греть, будете греть, будут греть. Будущее время глаголов совершенного вида образуется так же, как настоящее у глаголов несовершенного вида, с личных окончаний единственного и множественного числа: согреть – согрею, согреешь, согреет, согреем, согреете, согреют. Если глагол стоит в форме будущего времени, при его грамматическом разборе следует указывать лицо и число.
Що таке щастя ??? Радість, дружба, гроші, любов, добро… Кожна людина задумується над цим питанням і намагається знайти відповідь на нього. Турбувало воно і багатьох письменників. На прикладі героїв своїх творів вони намагалися дослідити їх прагнення бути щасливими.
Павлуся, героя оповідання «Скарб» О.Стороженка, парубки називають щасливим, хоча протягом свого життя він тільки їв та спав і нічого не робив. Таким, як Павлусь, «Бог усе дає, а вони нудяться світом, не знають, що у них є і чого їм треба» Чи щасливий Павлусь? Як на нього, так. Матеріальні статки має, а от духовно то бідна людина. З гумором оповідаючи про Павлуся, автор вчить нас доброти, чуйності, порядності, працьовитості, ввічливості і той же час засуджує скупість, заздрість, підступність, жорстокість, егоїзм. «Той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує Бога за те, що він йому послав, – пише автор. – Не той тільки щасливий, що сам натріскається і виспиться, а той, що й другого нагодує і заспокоїть…» Воістину щастя не може бути егоїстичним.
Герой твору Б.Лепкого «Цвіт щастя» шукає квітку щастя, яка б зробила щасливими матір і його самого. І хоч квітка виявилась мрією, маревом, все одно все життя він її шукає,пізнаючи світ. Герой вірить, що щастя таки на світі є.
Скупа людина теж думає, що вона щаслива, бо має гроші. Проте користі з них мало, бо то купка папірців. Господарі з твору Б.Лепкого «Мишка» відчувають себе щасливими, коли наживаються на горі інших. Їм байдужа доля жебрачки та багатьох таких, як вона.
У кожного своє поняття щастя, свій вимір. На мою думку, щастя людини у добрих справах на користь своєї родини, людей, своєї Батьківщини. Своєю працею, творчістю, добрими ділами людина повинна нести радість людям, суспільству. Отоді то і буде справжнє щастя, яке не можна купити ні за які гроші.
О.Довженко говорив, що життя надто коротке і закликав поспішати творити добро. Тому давайте творити добро, допомагати один одному, цінувати кожну хвилину цього прекрасного людського щастя.
В некоторых глаголах в форме мужского рода суффикс -л- выпадает: нести – нёс, но несла, несли; мочь – мог, но могла, могли; замёрзнуть – замёрз, но замёрзла, замёрзли. Глагол идти и однокоренные ему глаголы образуют форму времени от другой основы: идти – шёл, шла, шли; найти – нашёл, нашла, нашли. Если глагол стоит в форме времени, при его грамматическом разборе следует указывать число, а в единственном числе – род. Образование форм настоящего времени Настоящее время имеют только глаголы несовершенного вида. Формы настоящего времени образуются с личных окончаний единственного и множественного числа. У глаголов I и II спряжения личные окончания разные: греть – грею, греешь, греет, греем, греете, греют; тужить – тужу, тужишь, тужим, тужите, тужат. Если глагол стоит в форме настоящего времени, при его грамматическом разборе следует указывать лицо и число. Образование форм будущего времени Глаголы несовершенного и совершенного вида образуют формы будущего времени по-разному. Будущее время глаголов несовершенного вида называют сложным, потому что оно образуется с форм глагола быть, которые указывают на лицо и число глагола, и неопределённой формы: греть – буду греть, будешь греть, будем греть, будете греть, будут греть. Будущее время глаголов совершенного вида образуется так же, как настоящее у глаголов несовершенного вида, с личных окончаний единственного и множественного числа: согреть – согрею, согреешь, согреет, согреем, согреете, согреют. Если глагол стоит в форме будущего времени, при его грамматическом разборе следует указывать лицо и число.