Балади– улюблений вид фольклору й меносу в українців, їх ліричність з елементами епосу і героїки завоювали їм симпатії. Народна балада – лірична пісня сумовитого характеру з драматично напруженим сюжетом, в якій йдеться про фантастичні або незвичайні події, життєві конфлікти. У центрі балади – завжди індивідуальна, але суспільно значна людська доля. Сюжет у баладі стислий, оповідь зосереджена навколо одного, але найважливішого його вузла, і ведеться вона швидко, без уповільнень. Найвдаліші балади про козацьке життя, про героїчну смерть на полі бою. Довершеними є балади і соціально – побутового скрещування. Українські балади багатством поетичних образів, мистецькою довершеністю і мелодійністю займають вагоме місце в світовій літературі. До тогож зміст їх і форма різноманітні. Українські народні балади відносяться до одного з найскладніших видів усної народної творчості. Складність цього різновиду пісенного жанру полягає в тому, що він увібрав в себе велику кількість схожих рис з інших сюжетних жанрів, таких як ліричні пісні, думи, билини тощо. Отже дати однозначне і точне твердження терміну балада досить важко, оскільки границі та рамки досить розширені. За до балади було і досі залишається досить легко змалювати та описати будь-яку життєву подію, а саме духовну, побутову, суспільну тощо. Майже не існує такої теми, яку не можливо було б оспівати в баладах. Сильного психологічного ефекту в українських народних баладах досягають за до зображення драматизму подій, душевних переживань та емоційних потрясінь. Подібні ситуації та відчуття притаманні та знайомі кожній людині, тому і відгукувалось переживанням та співчуттям. Всі зображені події, попри елементи незвичайності, можуть мати місце в житті кожної людини. Українські балади є відображенням душевності, щірісті і сердечної теплоти, поетичноств і мужності, це невичерпне джерело творчого натхненній для поетів і письменників різного часу.
Залежить від того, фільм з якого року брати для порівняння.
Для "чистоти експерименту" переглянула фільм "Захар Беркут" 1972 року і "Захар Беркут" 2019 року. Добре, що хоч там написали, що це не екранізіція, а фільм за мотивами твору.
На мій погляд, більше є спільного з повістю у фільму 1972 року. Хоча є і відмінності.
1. Чомусь події полювання зображено у фільмі взимку, хоча цитата з книги: "Весна стояла в тухольських горах".
2. У фільмі Максим вперше бачить Мирославу в дворі у батька, хоча в книзі він вперше її побачив серед гостей боярина на полюванні.
3. У фільмі на громадську раду кличуть Тугара закличники, прийшовши до нього у двір, а в книзі закличники зустріли Тугара на вулиці.
4. У фільмі Тугар Вовк пропонує Максимові бути провідником у лісі, а у книзі - громада виділила кілька провідників боярину, в тому числі одного з найкращих - Максима - сина старійшини.
5. У фідльмі епізод з ведмедицею увібрав в себе дві події з книги: під час першої - загинув один з гостей Тугара від пазурів розлюченого ведмедя, а інший - ведмедиця нападала на Мирославу і Максим рятує дівчину. У фільмі спершу на до ведмедиці прибіг гістьТугара, якого ведмедиця вбила, а потім нагодився Максим і поборов звіра.Хоча в дійсності (за книгою) поранену Максимом ведмедицю зарубала Мирослава.
6. Слова, що все у вас святе, у фільмі каже Максиму Мирослава, хоча в книзі це роздратовано викрикує Тугар Вовк.
7. У фільмі нічого немає про те, як Максим знайомить Тугара Вовка і Мирославу з Тухольщиною.
8. У книжці Максим просить руки Мирослави фактично у перший же день знайомства під час того, як проводжаєТугара і Мирославу до їхнього дому, а у фільмі його як злодія впіймали у дворі в боярина і він осоромлений і зв"язаний просить руки Мирослави.
9. У книзі, мені здається, що Максим вперше переступив поріг будинку Тугара, коли приходить з іншими хлопцями виганяти боярина з громадських земель, а у фільмі він провів з Мирославою в її будинку ніч, а вранці прокинувся від криків боярина, який повертався з полювання, і дременув. Ця поведінка абсолютно не властива "книжному" Максиму.
10. У фільмі чомусь досить часто тухольців зображують як язичників, хоча при цьому чути церковний дзвін. У книзі цитата: "...християнські монахи давненько вже охрестили тухольський нарід". Хоча в тухольцях ще жила пам"ять язичників, але лише старші люди цю пам"ять берегли і "не сміли навчати її молоде покоління, але жили собі самітно, ховаючи свою віру в серці.
9. У фільмі Митько Вояка добирається до Тухлі, закутий в колодки, щоб розказати тухольцям правду про їх нового боярина, у книзі Митько давно вже жив у цьому селі і те, що він тут зустрів Тугара - випадковість.
10. У фільмі громадський суд і Захар Беркут вирішують не просто прогнати боярина, а стратити його за смерть Митька, у книзі суд вирішив лише прогнати боярина.
11. У фільмі один із синів Захара - Любомир, змушує Тугара зняти шолом, коли він приходить на громадську раду, а потім, коли він приходить на переговори - в творі такого немає.
12. У фільмі показано, як Тугар домовляється про те, що без битви монголам здали велику кам"яну крепость. Це взагалі без коментартів, тому що звідки глибоко у горах взявся такий великий, добре укріплений кам"яний замок і що це за замок - не зрозуміло. У книзі такого не було і близько.
13. У фільмі Тухлю підпалив сам Захар Беркут перед тим, як тухольці покинули село. У книзі наказ спалити село віддав Бурунда, після того як тухольці покинули домівки. Монголи радо виконали наказ свого командира про що потім .
14. У фільмі й згадки немає про те, як Мирослава навчила робити метавки, як монголи з до драбин пробували штурмувати стрімкі скелі.
15. У фільмі показано, що коли вода почала заливати долину, Тугар Вовк пішов на переговори до Захара, а Максим, закутий в колодки, був у полоні. Син Захара -Любомир - спускається до Максима і монголів, розуміючи, що батько не погодиться обміняти життя Максима на волю монголів, і щоб підтримати брата в його смертну годину. Монголи обох синів Захара топлять і самі гинуть.
16. У фільмі нічого не сказано про долю Тугара, Захара, Мирослави.
щодо фільму "Захар Беркут" 2019 року, то тут легше описати спільне, ніж відмінності. (далі в коментарях)
Відповідь:
Залежить від того, фільм з якого року брати для порівняння.
Для "чистоти експерименту" переглянула фільм "Захар Беркут" 1972 року і "Захар Беркут" 2019 року. Добре, що хоч там написали, що це не екранізіція, а фільм за мотивами твору.
На мій погляд, більше є спільного з повістю у фільму 1972 року. Хоча є і відмінності.
1. Чомусь події полювання зображено у фільмі взимку, хоча цитата з книги: "Весна стояла в тухольських горах".
2. У фільмі Максим вперше бачить Мирославу в дворі у батька, хоча в книзі він вперше її побачив серед гостей боярина на полюванні.
3. У фільмі на громадську раду кличуть Тугара закличники, прийшовши до нього у двір, а в книзі закличники зустріли Тугара на вулиці.
4. У фільмі Тугар Вовк пропонує Максимові бути провідником у лісі, а у книзі - громада виділила кілька провідників боярину, в тому числі одного з найкращих - Максима - сина старійшини.
5. У фідльмі епізод з ведмедицею увібрав в себе дві події з книги: під час першої - загинув один з гостей Тугара від пазурів розлюченого ведмедя, а інший - ведмедиця нападала на Мирославу і Максим рятує дівчину. У фільмі спершу на до ведмедиці прибіг гістьТугара, якого ведмедиця вбила, а потім нагодився Максим і поборов звіра.Хоча в дійсності (за книгою) поранену Максимом ведмедицю зарубала Мирослава.
6. Слова, що все у вас святе, у фільмі каже Максиму Мирослава, хоча в книзі це роздратовано викрикує Тугар Вовк.
7. У фільмі нічого немає про те, як Максим знайомить Тугара Вовка і Мирославу з Тухольщиною.
8. У книжці Максим просить руки Мирослави фактично у перший же день знайомства під час того, як проводжаєТугара і Мирославу до їхнього дому, а у фільмі його як злодія впіймали у дворі в боярина і він осоромлений і зв"язаний просить руки Мирослави.
9. У книзі, мені здається, що Максим вперше переступив поріг будинку Тугара, коли приходить з іншими хлопцями виганяти боярина з громадських земель, а у фільмі він провів з Мирославою в її будинку ніч, а вранці прокинувся від криків боярина, який повертався з полювання, і дременув. Ця поведінка абсолютно не властива "книжному" Максиму.
10. У фільмі чомусь досить часто тухольців зображують як язичників, хоча при цьому чути церковний дзвін. У книзі цитата: "...християнські монахи давненько вже охрестили тухольський нарід". Хоча в тухольцях ще жила пам"ять язичників, але лише старші люди цю пам"ять берегли і "не сміли навчати її молоде покоління, але жили собі самітно, ховаючи свою віру в серці.
9. У фільмі Митько Вояка добирається до Тухлі, закутий в колодки, щоб розказати тухольцям правду про їх нового боярина, у книзі Митько давно вже жив у цьому селі і те, що він тут зустрів Тугара - випадковість.
10. У фільмі громадський суд і Захар Беркут вирішують не просто прогнати боярина, а стратити його за смерть Митька, у книзі суд вирішив лише прогнати боярина.
11. У фільмі один із синів Захара - Любомир, змушує Тугара зняти шолом, коли він приходить на громадську раду, а потім, коли він приходить на переговори - в творі такого немає.
12. У фільмі показано, як Тугар домовляється про те, що без битви монголам здали велику кам"яну крепость. Це взагалі без коментартів, тому що звідки глибоко у горах взявся такий великий, добре укріплений кам"яний замок і що це за замок - не зрозуміло. У книзі такого не було і близько.
13. У фільмі Тухлю підпалив сам Захар Беркут перед тим, як тухольці покинули село. У книзі наказ спалити село віддав Бурунда, після того як тухольці покинули домівки. Монголи радо виконали наказ свого командира про що потім .
14. У фільмі й згадки немає про те, як Мирослава навчила робити метавки, як монголи з до драбин пробували штурмувати стрімкі скелі.
15. У фільмі показано, що коли вода почала заливати долину, Тугар Вовк пішов на переговори до Захара, а Максим, закутий в колодки, був у полоні. Син Захара -Любомир - спускається до Максима і монголів, розуміючи, що батько не погодиться обміняти життя Максима на волю монголів, і щоб підтримати брата в його смертну годину. Монголи обох синів Захара топлять і самі гинуть.
16. У фільмі нічого не сказано про долю Тугара, Захара, Мирослави.
щодо фільму "Захар Беркут" 2019 року, то тут легше описати спільне, ніж відмінності. (далі в коментарях)
Пояснення: