Однією з проблем, порушених у казці "Крихітка Цахес", є проблема оманливості кумирів. Натовп легко зачарувався потворою Цахесом і його жахливим голосом, варто були лише поглянути на його зачіску, витворену феєю. Ця казка сьогодні, мабуть, ще більш актуальна, ніж була в час написання. Зараз завдяки Інтернету дуже легко створити куміра. Трохи вдалих слоганів, купа яскравих фото, оброблених фотошопом - і готовий герой для обговорення. А далі вміле накручування лайків - і ось вже сотні, а там і мільйони говорять про щось колись потворне як про нове віяння, нового героя. І мало хто помічає, що вихваляє і захоплюється усього лише красивим волоссячком на голові огидної потвори.
– Лесю, вас називають геніальною Поетесою, дочкою Прометея, романтичною непересічною особистістю, а от мати нагородила Вас псевдонімом – Українка. Чому саме таким?
– Усе дуже просто, адже цей почесний псевдонім вказує на моє походження, на те, що я не соромлюсь своєї національності, захищаю Батьківщину сильним словом, а також доводжу світу, що українська література нічим не гірша зарубіжної й має своє почесне місце в серці кожного читача.
– Мати мала великий вплив на вас, але й уся сім’я до розвинутися вашим здібностям?
– Звісно. В родині спілкувалися українською мовою, шанували народні звичаї, читали українські книжки, а також видання іноземними мовами. Мій дядько, Михайло Драгоманов, – відомий публіцист, критик, історик. Мати, Олена Пчілка, – відома письменниця. Старший брат, Михайлик, рано зацікавився книгами, завдяки чому і навчив мене, чотирирічну дівчинку, читати разом із ним. Тому мені легко було вийти на літературний шлях, бо я з літературної родини, але від того не менше кололи мене поетичні терни.
1. D, 2а, 3г, 4а, 5в, 6в
Однією з проблем, порушених у казці "Крихітка Цахес", є проблема оманливості кумирів. Натовп легко зачарувався потворою Цахесом і його жахливим голосом, варто були лише поглянути на його зачіску, витворену феєю. Ця казка сьогодні, мабуть, ще більш актуальна, ніж була в час написання. Зараз завдяки Інтернету дуже легко створити куміра. Трохи вдалих слоганів, купа яскравих фото, оброблених фотошопом - і готовий герой для обговорення. А далі вміле накручування лайків - і ось вже сотні, а там і мільйони говорять про щось колись потворне як про нове віяння, нового героя. І мало хто помічає, що вихваляє і захоплюється усього лише красивим волоссячком на голові огидної потвори.
Объяснение:
– Усе дуже просто, адже цей почесний псевдонім вказує на моє походження, на те, що я не соромлюсь своєї національності, захищаю Батьківщину сильним словом, а також доводжу світу, що українська література нічим не гірша зарубіжної й має своє почесне місце в серці кожного читача.
– Мати мала великий вплив на вас, але й уся сім’я до розвинутися вашим здібностям?
– Звісно. В родині спілкувалися українською мовою, шанували народні звичаї, читали українські книжки, а також видання іноземними мовами. Мій дядько, Михайло Драгоманов, – відомий публіцист, критик, історик. Мати, Олена Пчілка, – відома письменниця. Старший брат, Михайлик, рано зацікавився книгами, завдяки чому і навчив мене, чотирирічну дівчинку, читати разом із ним. Тому мені легко було вийти на літературний шлях, бо я з літературної родини, але від того не менше кололи мене поетичні терни.