створити творче завдання ( тест; літературний диктант, вікторина), ВИКОРИСТОВУЮЧИ слова: Слова для використання: Ібсен «Пер Гюнт»; Композитор Едвард Гріг; народна романтика; Б. Шоу; «Пігмаліон»; мюзикл; Америка, Європа; Фредерік Лоу; Алан Лернер – композитор; мелодрама; п’єса «моя чарівна леді»; зірка Голівуду; Одрі Хепберн; Рекс Харрісон; премія «Оскар»; відкритий фінал; «Квіти від Лізи» - подальша доля героїні «Пігмаліон»; О. Лазарєв – професор Левітін; Г. Тарханова – образ Лізи («Квіти для Лізи»); професор англійської літератури; С. Немоляєва- мати професора; «нова драма».
Объяснение:
Духовний шлях Тараса Шевченка є класичним прикладом нелегкого шляху православного християнина, який шукає в умовах соціальної несправедливості Правду Божу та волю до існування, взірцем пошуку духовного шляху всебічного пізнання людського буття та прагнення народу до самобутності. З одного боку, життя Шевченка визначене його пристрасним, безкомпромісним, суперечливим характером, сповненим «непорушної хохлацької впертості»З другого боку, життєвий шлях поета став школою вчителя моралі, вчителя життя та національної самосвідомості.
І це не випадково, бо лише через подолання людського страждання, суперечностей життя, надивившись на «похмуру декорацію та бездушних, грубих лицедіїв» та її «мерзенних уславлювачів», як писав Шевченко, — можна наблизитися до Істини.
Літературна спадщина Шевченка в сучасній науці досить ґрунтовно вивчається світськими дослідниками. Питання ж релігійної етики, соціальної думки, підняті мислителем, все ще вимагають серйозного богословського дослідження та певного церковного осмислення. Питання про місце соціальної етики в літературній спадщині Шевченка стоїть сьогодні досить гостро не лише у філософії, а й у політичній теології. Цим стурбовані не лише професійні філологи, літературознавці, педагоги, а й взагалі всі, хто цікавиться спадком українського генія.
Шевченко, порушуючи численні проблеми соціального устрою суспільства, вказує на велич Бога у світобудові, на місце людини в світі, Батьківщини в долі особистості, формуючи цим певні засади етичної самосвідомості людської особистості.