1.Бала кезімде мен отбасыммен тауға бардым.Бұл кыс айы еді. Әкем мені сырғанату үшін өзімен бірге шана алып шықты.Мен шанамен сырғанауды өте қатты жақсы көрдім.Біз тау бөктеріне саяхаттап,ормандарды араладық және мен көптеген қар басқан тау шыңдарын көрдім. Олар өте биік болатын.Біз тауға 5минутта көтерілдік.Біз таудың ең биік шыңына жеткенде,әкем мені шанаға отырғызды.Мен қатты қорыққаныммен әкем жанымда болды.Ол менің жаныма отырды,содан соң біз сырғанадық.Мен басында қорықтым,бірақ бұл үрей ұзаққа созылмады.Содан соң маған бұл өте қызықты болды,мен әкемнен қайтадан сырғанатуын сұрадым.Бұл кез өте көңілді болды,бірақ менің анам бұндай ойындарды ұнатпайтын еді.Ол біздің ойынымызды сыртымыздан бақылап тұрды.Бәріміз қуанышты болдық. 2Мен шанамен сырғанағанды ұнатамын. Бала кезімде біз отбасымызбен тауға бардық. Бұл қыс айы еді.Мен шанаға отырып,биік таудан сырғанадым.Әкемде шанамен сығанауды ұнататын,ол менімен бірге сырғанады.Ал анам бізді сыртымыздан бақылап тұрды. Біздің таудағы саяхатымыз өте көңілді өтті.
Урочисте відкриття музею відбулось 10 жовтня 1940 р. Під час німецької окупації Львова музей не працював. Експонати було перенесено до Національного музею, міської бібліотеки та Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Будинок сильно постраждав від попадання авіабомби. Повторне відкриття відбулось 27 липня 1945 р.
Загальний фонд музею складає близько 30 тис. експонатів, а експозиція розміщена на території двох будівель. Перша — це вілла, де мешкав видатний український письменник, поет, перекладач, публіцист, громадський та політичний діяч Іван Франко з сім’єю впродовж останніх 14 років свого життя (1902-1916 рр.). Будинок був спроектований дружиною письменника Ольгою Федорівною за прототипом будинку В. Антоновича (місто Київ), а будівництвом займалися польські майстри М. Заходний та Цеслевич.
У цьому будинку розміщена меморіальна експозиція, де представлено побут, особисті речі Франка та його родини, особлива атмосфера, у якій жив і працював Каменяр. Експозиція складається з передпокою і п’яти кімнат (бібліотека, спальня Івана Франка, їдальня, робочий кабінет (раніше — салон), жіноча кімната).
Невід’ємними елементами інтер’єру є роботи І. Труша, який був другом господаря будинку, а також улюблені Франком книги, рибальське приладдя та дорогі серцю Каменяра деталі гуцульського побуту.
Бібліотека мала найбільшу цінність для Франка. Вона вважалася однією з найкраще укомплектованих приватних книгозбірень Львова. Згідно із заповітом письменника, після його смерті бібліотеку і архів було перевезено до Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові. Там вони зберігалися до 1950 р., а згодом їх передали до Києва в Інститут літератури ім. Т.Шевченка НАН України, де вони знаходяться понині. Тепер у меморіальному будинку на місці бібліотеки експонуються старі видання, періодика того часу, є невелика кількість аналогів.
У 2006 було відкрито другий поверх, де розташовані ще дві частини експозиції: кімната Ольги Франко та кімната синів — Тараса і Петра.
У другому будинку, який відійшов у власність музею згодом, розташована літературна експозиція, яка була відновлена до 150-річчя від дня народження Івана Франка. Вона розпочинається з залу "Велич Івана Франка", в центрі якого розміщене погруддя Івана Франка роботи Д. Крвавича, також там представлені монографії, в яких досліджується життя і творчість письменника. Серед них — 10-ти томне видання Лауреатів Національної премії імені Т. Шевченка Р. Горака і Я. Гнатіва, присвячене І. Франкові. Також експонуються переклади творів І. Франка іноземними мовами. Окрема тема залу — "Розстріляне франкознавство»". Тут зібрані праці І. Франка, а також наукові видання діячів (С. Єфремова, М. Хвильового, М. Вороного), які досліджували наукові і літературні твори та життєвий шлях Івана Яковича, через що їх переслідувала радянська влада, згодом вони були розстріляні, а твори — заборонені.
Також літературна експозиція складається з:
Університетського залу, в якому відображено освітній шлях Івана Франка, а також перші кроки в літературній діяльності. Експонуються збірники, світлини, перші видання.
Літературного залу, в якому експонуються документальні фотографії, листи письменника дружині, багате зібрання праць Франка.
Зал рідного села. У ньому представлено дитячі та шкільні роки І. Франка. В експозиції подаються перші оповідання, в яких можна дізнатись про дитячі та шкільні роки письменника, фотографії школи, фото родини та друзів, ілюстрації до творів, а також макети родинної садиби в селі Нагуєвичі (відтворили у 1981 р.), де він народився і виріс.
У будинку є конференц-зал, виставкові зали (де відбуваються змінні виставки). Тут проходять творчі вечори, зустрічі з літературними діячами, щорічний концерт приурочений до дня народження Івана Франка, "Ніч в музеї", покази кінофільмів, різноманітні заходи для дітей. Музей організовує і проводить щорічні "Франківські читання", на яких з франкознавчими доповідями виступають співробітники музею та інших наукових установ.
Әкем мені сырғанату үшін өзімен бірге шана алып шықты.Мен шанамен сырғанауды өте қатты жақсы көрдім.Біз тау бөктеріне саяхаттап,ормандарды араладық және мен көптеген қар басқан тау шыңдарын көрдім. Олар өте биік болатын.Біз тауға 5минутта көтерілдік.Біз таудың ең биік шыңына жеткенде,әкем мені шанаға отырғызды.Мен қатты қорыққаныммен әкем жанымда болды.Ол менің жаныма отырды,содан соң біз сырғанадық.Мен басында қорықтым,бірақ бұл үрей ұзаққа созылмады.Содан соң маған бұл өте қызықты болды,мен әкемнен қайтадан сырғанатуын сұрадым.Бұл кез өте көңілді болды,бірақ менің анам бұндай ойындарды ұнатпайтын еді.Ол біздің ойынымызды сыртымыздан бақылап тұрды.Бәріміз қуанышты болдық. 2Мен шанамен сырғанағанды ұнатамын. Бала кезімде біз отбасымызбен тауға бардық. Бұл қыс айы еді.Мен шанаға отырып,биік таудан сырғанадым.Әкемде шанамен сығанауды ұнататын,ол менімен бірге сырғанады.Ал анам бізді сыртымыздан бақылап тұрды. Біздің таудағы саяхатымыз өте көңілді өтті.
Урочисте відкриття музею відбулось 10 жовтня 1940 р. Під час німецької окупації Львова музей не працював. Експонати було перенесено до Національного музею, міської бібліотеки та Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Будинок сильно постраждав від попадання авіабомби. Повторне відкриття відбулось 27 липня 1945 р.
Загальний фонд музею складає близько 30 тис. експонатів, а експозиція розміщена на території двох будівель. Перша — це вілла, де мешкав видатний український письменник, поет, перекладач, публіцист, громадський та політичний діяч Іван Франко з сім’єю впродовж останніх 14 років свого життя (1902-1916 рр.). Будинок був спроектований дружиною письменника Ольгою Федорівною за прототипом будинку В. Антоновича (місто Київ), а будівництвом займалися польські майстри М. Заходний та Цеслевич.
У цьому будинку розміщена меморіальна експозиція, де представлено побут, особисті речі Франка та його родини, особлива атмосфера, у якій жив і працював Каменяр. Експозиція складається з передпокою і п’яти кімнат (бібліотека, спальня Івана Франка, їдальня, робочий кабінет (раніше — салон), жіноча кімната).
Невід’ємними елементами інтер’єру є роботи І. Труша, який був другом господаря будинку, а також улюблені Франком книги, рибальське приладдя та дорогі серцю Каменяра деталі гуцульського побуту.
Бібліотека мала найбільшу цінність для Франка. Вона вважалася однією з найкраще укомплектованих приватних книгозбірень Львова. Згідно із заповітом письменника, після його смерті бібліотеку і архів було перевезено до Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові. Там вони зберігалися до 1950 р., а згодом їх передали до Києва в Інститут літератури ім. Т.Шевченка НАН України, де вони знаходяться понині. Тепер у меморіальному будинку на місці бібліотеки експонуються старі видання, періодика того часу, є невелика кількість аналогів.
У 2006 було відкрито другий поверх, де розташовані ще дві частини експозиції: кімната Ольги Франко та кімната синів — Тараса і Петра.
У другому будинку, який відійшов у власність музею згодом, розташована літературна експозиція, яка була відновлена до 150-річчя від дня народження Івана Франка. Вона розпочинається з залу "Велич Івана Франка", в центрі якого розміщене погруддя Івана Франка роботи Д. Крвавича, також там представлені монографії, в яких досліджується життя і творчість письменника. Серед них — 10-ти томне видання Лауреатів Національної премії імені Т. Шевченка Р. Горака і Я. Гнатіва, присвячене І. Франкові. Також експонуються переклади творів І. Франка іноземними мовами. Окрема тема залу — "Розстріляне франкознавство»". Тут зібрані праці І. Франка, а також наукові видання діячів (С. Єфремова, М. Хвильового, М. Вороного), які досліджували наукові і літературні твори та життєвий шлях Івана Яковича, через що їх переслідувала радянська влада, згодом вони були розстріляні, а твори — заборонені.
Також літературна експозиція складається з:
Університетського залу, в якому відображено освітній шлях Івана Франка, а також перші кроки в літературній діяльності. Експонуються збірники, світлини, перші видання.
Літературного залу, в якому експонуються документальні фотографії, листи письменника дружині, багате зібрання праць Франка.
Зал рідного села. У ньому представлено дитячі та шкільні роки І. Франка. В експозиції подаються перші оповідання, в яких можна дізнатись про дитячі та шкільні роки письменника, фотографії школи, фото родини та друзів, ілюстрації до творів, а також макети родинної садиби в селі Нагуєвичі (відтворили у 1981 р.), де він народився і виріс.
У будинку є конференц-зал, виставкові зали (де відбуваються змінні виставки). Тут проходять творчі вечори, зустрічі з літературними діячами, щорічний концерт приурочений до дня народження Івана Франка, "Ніч в музеї", покази кінофільмів, різноманітні заходи для дітей. Музей організовує і проводить щорічні "Франківські читання", на яких з франкознавчими доповідями виступають співробітники музею та інших наукових установ.