(Славко Беркута, побачивши його малюнки, сказав, що десь бачив подібного коня. Саме цей факт обурив Юлька Ващука).
2. Пригадайте той факт, коли Лілі Теслюк почувала себе справжньою Попелюшкою? Як це характеризує дівчинку?
(У день вистави вона «захворіла», щоб дати змогу дівчинці Ліді зіграти роль Попелюшки. Лілі хоча і відчувала себе покинутою, але таким чином дала можливість дівчинці не тільки співати за кулісами, а й зіграти повноцінну роль).
3. Що нам відомо про дитинство Стефка Вуса?
(Його дитинство проходило в бабусиному селі, що лежало далеко в горах. Бабуся його любила і називала «Кукулику мій», з нею він збирав гриби. Коли померла бабуся, його забрав батько у місто, де хлопцеві не подобалося).
4. Яку роль зіграла хвороба у формуванні характеру Славка Беркути?
(У вісім років він був схожий на дошкільнятко, мав хворі ноги. Він приймав ліки, ходив на ковзанку, хоча часто відчував біль. Це заняття зміцнило його і частково загартувало характер).
5. Яка роль батька у вихованні Славка Беркути?
(Його батько випробовував літаки, в дитинстві був у німецькому концтаборі. Саме батько сказав хлопцеві про максимальне навантаження – «вимір характеру і людських сил». Він так готував хлопця до складності життєвих обставин).
6. Передайте емоційний стан Лілі Теслюк під час вистави та після неї. Як це її характеризує?
(На сцені вона була серйозною, зовсім не схожою на неї справжню: «веселу, пустотливу і непосидючу». Вона ніяковіла від похвал, танцюючи, Лілі відчувала впевненість і силу).
7. Чому прийшов Стефко до старої вчительки?
(Він прийшов провідати сороку, йому бракувало спілкування, бо батько його завжди був п’яним. Йому сподобалося, що його було названо «славним хлопчиком». Він розповідав про себе і слухав розповіді вчительки).
8. Яку відповідь дав Юлько на питання Беркути: яке максимальне навантаження можна витримати?
(Я не машина! І взагалі не маю наміру вступати з тобою в дискусії на уроці).
9. Чому Беркута бився із Ващуком шпагами? Про що думав Беркута?
(Беркуту вразила насмішкуватість і всепереможність Юлька. «…А тепер справді бився, зо зла бився. Мені хотілося, щоб він не сміявся, не похвалявся, не говорив, ніби все в руки йде само, без жодних зусиль. Я не думав тоді, не розмірковував, що битися з Юльком – просто нечесно, все одно, що битися з беззбройним…»
10. Чому Юлько в міліції назвався Славком Беркутою?
(Його батьки виховували, що він кращий за всіх, а тут виявилося, що розпиває вино. Крім того, він хотів принизити Беркуту, бо Юлько завжди був переможцем – він мав все робити на «відмінно»).
ответ: У книзі «Русалонька із 7-В або Прокляття роду Кулаківських» Марина Павленко вірно дотримується свого творчого принципу — писати про реальне життя і реальних людей, які завдяки фантазії потрапляють в нереальні ситуації. Така позиція імпонує читачеві-підліткові, який вважає себе дорослим, але в душі залишається дитиною. Головна героїня книги — чуйна до людей, кмітлива Софійка — розпочинає своє дослідження, щоб до своєму однокласнику Вадиму Кулаківському позбавитися родового прокляття. Поступово, крок за кроком, вона дізнається про страшну провину прапрадіда Кулаківського. З казкового арсеналу чарівних предметів, які, зазвичай, допомагають героям казкових повістей, Софійка задіяла лише старовину дерев’яну шафу, спроможну переносити героїню у будь-який час.
ответ:1. Чому Юлько спалює свої малюнки?
(Славко Беркута, побачивши його малюнки, сказав, що десь бачив подібного коня. Саме цей факт обурив Юлька Ващука).
2. Пригадайте той факт, коли Лілі Теслюк почувала себе справжньою Попелюшкою? Як це характеризує дівчинку?
(У день вистави вона «захворіла», щоб дати змогу дівчинці Ліді зіграти роль Попелюшки. Лілі хоча і відчувала себе покинутою, але таким чином дала можливість дівчинці не тільки співати за кулісами, а й зіграти повноцінну роль).
3. Що нам відомо про дитинство Стефка Вуса?
(Його дитинство проходило в бабусиному селі, що лежало далеко в горах. Бабуся його любила і називала «Кукулику мій», з нею він збирав гриби. Коли померла бабуся, його забрав батько у місто, де хлопцеві не подобалося).
4. Яку роль зіграла хвороба у формуванні характеру Славка Беркути?
(У вісім років він був схожий на дошкільнятко, мав хворі ноги. Він приймав ліки, ходив на ковзанку, хоча часто відчував біль. Це заняття зміцнило його і частково загартувало характер).
5. Яка роль батька у вихованні Славка Беркути?
(Його батько випробовував літаки, в дитинстві був у німецькому концтаборі. Саме батько сказав хлопцеві про максимальне навантаження – «вимір характеру і людських сил». Він так готував хлопця до складності життєвих обставин).
6. Передайте емоційний стан Лілі Теслюк під час вистави та після неї. Як це її характеризує?
(На сцені вона була серйозною, зовсім не схожою на неї справжню: «веселу, пустотливу і непосидючу». Вона ніяковіла від похвал, танцюючи, Лілі відчувала впевненість і силу).
7. Чому прийшов Стефко до старої вчительки?
(Він прийшов провідати сороку, йому бракувало спілкування, бо батько його завжди був п’яним. Йому сподобалося, що його було названо «славним хлопчиком». Він розповідав про себе і слухав розповіді вчительки).
8. Яку відповідь дав Юлько на питання Беркути: яке максимальне навантаження можна витримати?
(Я не машина! І взагалі не маю наміру вступати з тобою в дискусії на уроці).
9. Чому Беркута бився із Ващуком шпагами? Про що думав Беркута?
(Беркуту вразила насмішкуватість і всепереможність Юлька. «…А тепер справді бився, зо зла бився. Мені хотілося, щоб він не сміявся, не похвалявся, не говорив, ніби все в руки йде само, без жодних зусиль. Я не думав тоді, не розмірковував, що битися з Юльком – просто нечесно, все одно, що битися з беззбройним…»
10. Чому Юлько в міліції назвався Славком Беркутою?
(Його батьки виховували, що він кращий за всіх, а тут виявилося, що розпиває вино. Крім того, він хотів принизити Беркуту, бо Юлько завжди був переможцем – він мав все робити на «відмінно»).
Объяснение:
ответ: У книзі «Русалонька із 7-В або Прокляття роду Кулаківських» Марина Павленко вірно дотримується свого творчого принципу — писати про реальне життя і реальних людей, які завдяки фантазії потрапляють в нереальні ситуації. Така позиція імпонує читачеві-підліткові, який вважає себе дорослим, але в душі залишається дитиною. Головна героїня книги — чуйна до людей, кмітлива Софійка — розпочинає своє дослідження, щоб до своєму однокласнику Вадиму Кулаківському позбавитися родового прокляття. Поступово, крок за кроком, вона дізнається про страшну провину прапрадіда Кулаківського. З казкового арсеналу чарівних предметів, які, зазвичай, допомагають героям казкових повістей, Софійка задіяла лише старовину дерев’яну шафу, спроможну переносити героїню у будь-який час.