Война - самое страшное слово в жизни человека. Когда в жизнь людей врывается война, она всегда приносит горе и несчастье, нарушает привычный уклад жизни. О самой чудовищной и жестокой войне - Великой Отечественной мы все помним, хоть и не были ее непосредственными участниками. Зато наши родственники были на ней, защищали наши земли от врага. Для каждой семьи это война своя, особенная. Обо всем ужасе войны рассуждает в своём произведении В.Быков "Одна ночь".
Василь Быков - отечественный писатель, он на протяжении всего своего творческого пути оставался верен теме войны. Особенностью его произведений является то, что он изображает в своих произведениях войну такой, какая она была - в страданиях, крови, предательстве и героизме.
Главный герой рассказа "Одна ночь" Иван Волока разрывается между долгом солдата и человеческим состраданием от немецких пуль, он оказывается в подвале под грудой обвалившихся стен. Но оказывается, что вместе с ним пол завалами остается немецкий солдат, раненый, и ему нужна Из-под завала самостоятельно ему не выбраться. Как же поступить Ивану? Убить этого безоружного, больного врага или же Не осознавая, что он делает, Иван немцу выбраться из-под завала, он перевязал ему рану. Но когда они оказались на свободе, фашист решил бежать, и нашему солдату пришлось убить его.
Тема жестокости и бесчеловечности войны переполняет все военные произведения. У войны свои законы. Главные герои военных действий - страх и ненависть. Они движут людьми, заставляя их совершать беспощадные поступки. Что двигало главным героем, когда он стрелял в немца - страз перед комиссаром или ненависть к врагу? Нельзя дать точный ответ, понятно лишь то, что война ставит человека в безвыходное положение, заставляет выбирать, кем быть: убитым или убийцей.
У войны нет никакой другой цели, кроме того, чтобы убивать людей. Автор не осуждает своего героя, не становится не на чью сторону - просто описывает события, давая читателю возможность самому оценить ситуацию. Он пишет о том, что люди в экстремальных условиях могут вести себя по-разному, проявляя и трусость и героизм.
Проблемы, которые поднимает В.Быков в своём произведении, актуальны и в наше время, потому что война продолжается и сейчас. Как нынешнему, так и будущему поколению следует помнить, что страшнее слова "война" нет ничего на свете. Мы должны стремиться к миру и жить без войн.
В історії кожного народу є імена, які він свято береже у своїй пам’яті і з великою любов’ю та повагою передає з покоління в покоління. Є таке ім’я і у нашого народу – Тарас Григорович Шевченко. Велич Кобзаря – у величі всієї України і в особистій долі кожного українця. Цього року ми вшановуємо 203-ю річницю від дня народження генія українського народу Тараса Шевченка, чия безсмертна спадщина – одна з найбільших вершин людства. Вся творчість Великого Кобзаря, якою він полонив серця мільйонів людей, зігріта гарячою любов’ю до Батьківщини. Силою духу, глибиною віри та непохитною волею до боротьби, впевненістю та рішучістю, із якою він писав свої неперевершені твори були, є і будуть рушійною силою у боротьбі українського народу за волю, справедливість та суверенітет.
Ім’я, яке відоме далеко за межами нашої країни, творчість якого не залишає байдужим нікого. Геній українського народу, Великий Кобзар, чудовий лірик, вражаючий художник, незабутній письменник, незрівняний поет – ось невеликий перелік тих слів, якими сміливо можна охарактеризувати Тараса Григоровича Шевченка. Життєвий і творчий шлях відомого українського митця пронизаний низкою випробувань: переживаннями та втратами, розпачем та радістю, відданістю та спокутою… Проте Тарас Шевченко – це людина, яка завжди боролася за свої переконання, за право носити горде ім’я – українець.
Значення творчості і суспільно-політичної діяльності українського генія важко переоцінити. Шевченко вже за життя став символом української нації, уособленням української національної свідомості, поборником української мови. Незгасиму пам’ять про українського поета увіковічують в пам’ятниках та пам’ятних знаках. В Україні встановлено близько 700 пам’ятників, меморіальних дощок, пам’ятних знаків і 75 – за кордоном у 26 державах. В центральній частині міста Надвірна – на майдані Шевченка височіє пам’ятник Великому Кобзарю, який був свідком всіх подій, які утверджували надвірнянців, як невід’ємну частину Великої Української Нації. На майдані Шевченка проходила Революція Гідності в нашому місті, у підніжжі пам’ятника Великого Тараса звучать молитви за кращу долю нашої держави, проходять заходи по вшануванню загиблих Героїв України.
З плином часу все більше переконуєшся, що поезії нашого Кобзаря — це одкровення, які він висловив на адресу минулих, сучасних і прийдешніх поколінь українців.Наш великий пророк вже понад 200 років веде свій народ від неволі до волі, веде до справжньої сильної країни. Зараз його слово правди, слово віри допомагає нам у боротьбі за волю України. Ті звертання до волелюбного народу, які звучали понад 150 років назад, стали надзвичайно актуальними для сучасної України.
„Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає!», –
За вас правда, за вас слава
І воля святая!”
Ці слова три роки тому були підхоплені мільйонами українців у всьому світі, які піднялися проти нових спроб загнати нащадків Шевченка в ярмо. Вони прогриміли і скликали безліч небайдужих людей різних національностей і віросповідань підтримати наш народ у прагненнях до кращого життя. Пройнялися ними на київському Майдані нескорена Небесна Сотня та тисячі співвітчизників. Вони увійшли в історію початком тривалої боротьби, віддзеркаленням нескореності, мужності і волелюбності нашого народу.
Минають роки, століття, а гострота і сила Шевченкового слова живе. Дух свободи, людської гідності – найвеличніших вселюдських понять – через віки випробувань, пережитих Кобзарем, приходять до українців і додають їм упевненості у власному самоствердженні. Його безмежна любов до українців і України проявлялася в тому, що він навчав і переконував нас про можливість щасливого життя тільки в своїй незалежній державі, адже:
Война - самое страшное слово в жизни человека. Когда в жизнь людей врывается война, она всегда приносит горе и несчастье, нарушает привычный уклад жизни. О самой чудовищной и жестокой войне - Великой Отечественной мы все помним, хоть и не были ее непосредственными участниками. Зато наши родственники были на ней, защищали наши земли от врага. Для каждой семьи это война своя, особенная. Обо всем ужасе войны рассуждает в своём произведении В.Быков "Одна ночь".
Василь Быков - отечественный писатель, он на протяжении всего своего творческого пути оставался верен теме войны. Особенностью его произведений является то, что он изображает в своих произведениях войну такой, какая она была - в страданиях, крови, предательстве и героизме.
Главный герой рассказа "Одна ночь" Иван Волока разрывается между долгом солдата и человеческим состраданием от немецких пуль, он оказывается в подвале под грудой обвалившихся стен. Но оказывается, что вместе с ним пол завалами остается немецкий солдат, раненый, и ему нужна Из-под завала самостоятельно ему не выбраться. Как же поступить Ивану? Убить этого безоружного, больного врага или же Не осознавая, что он делает, Иван немцу выбраться из-под завала, он перевязал ему рану. Но когда они оказались на свободе, фашист решил бежать, и нашему солдату пришлось убить его.
Тема жестокости и бесчеловечности войны переполняет все военные произведения. У войны свои законы. Главные герои военных действий - страх и ненависть. Они движут людьми, заставляя их совершать беспощадные поступки. Что двигало главным героем, когда он стрелял в немца - страз перед комиссаром или ненависть к врагу? Нельзя дать точный ответ, понятно лишь то, что война ставит человека в безвыходное положение, заставляет выбирать, кем быть: убитым или убийцей.
У войны нет никакой другой цели, кроме того, чтобы убивать людей. Автор не осуждает своего героя, не становится не на чью сторону - просто описывает события, давая читателю возможность самому оценить ситуацию. Он пишет о том, что люди в экстремальных условиях могут вести себя по-разному, проявляя и трусость и героизм.
Проблемы, которые поднимает В.Быков в своём произведении, актуальны и в наше время, потому что война продолжается и сейчас. Как нынешнему, так и будущему поколению следует помнить, что страшнее слова "война" нет ничего на свете. Мы должны стремиться к миру и жить без войн.
В історії кожного народу є імена, які він свято береже у своїй пам’яті і з великою любов’ю та повагою передає з покоління в покоління. Є таке ім’я і у нашого народу – Тарас Григорович Шевченко. Велич Кобзаря – у величі всієї України і в особистій долі кожного українця. Цього року ми вшановуємо 203-ю річницю від дня народження генія українського народу Тараса Шевченка, чия безсмертна спадщина – одна з найбільших вершин людства. Вся творчість Великого Кобзаря, якою він полонив серця мільйонів людей, зігріта гарячою любов’ю до Батьківщини. Силою духу, глибиною віри та непохитною волею до боротьби, впевненістю та рішучістю, із якою він писав свої неперевершені твори були, є і будуть рушійною силою у боротьбі українського народу за волю, справедливість та суверенітет.
Ім’я, яке відоме далеко за межами нашої країни, творчість якого не залишає байдужим нікого. Геній українського народу, Великий Кобзар, чудовий лірик, вражаючий художник, незабутній письменник, незрівняний поет – ось невеликий перелік тих слів, якими сміливо можна охарактеризувати Тараса Григоровича Шевченка. Життєвий і творчий шлях відомого українського митця пронизаний низкою випробувань: переживаннями та втратами, розпачем та радістю, відданістю та спокутою… Проте Тарас Шевченко – це людина, яка завжди боролася за свої переконання, за право носити горде ім’я – українець.
Значення творчості і суспільно-політичної діяльності українського генія важко переоцінити. Шевченко вже за життя став символом української нації, уособленням української національної свідомості, поборником української мови. Незгасиму пам’ять про українського поета увіковічують в пам’ятниках та пам’ятних знаках. В Україні встановлено близько 700 пам’ятників, меморіальних дощок, пам’ятних знаків і 75 – за кордоном у 26 державах. В центральній частині міста Надвірна – на майдані Шевченка височіє пам’ятник Великому Кобзарю, який був свідком всіх подій, які утверджували надвірнянців, як невід’ємну частину Великої Української Нації. На майдані Шевченка проходила Революція Гідності в нашому місті, у підніжжі пам’ятника Великого Тараса звучать молитви за кращу долю нашої держави, проходять заходи по вшануванню загиблих Героїв України.
З плином часу все більше переконуєшся, що поезії нашого Кобзаря — це одкровення, які він висловив на адресу минулих, сучасних і прийдешніх поколінь українців.Наш великий пророк вже понад 200 років веде свій народ від неволі до волі, веде до справжньої сильної країни. Зараз його слово правди, слово віри допомагає нам у боротьбі за волю України. Ті звертання до волелюбного народу, які звучали понад 150 років назад, стали надзвичайно актуальними для сучасної України.
„Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає!», –
За вас правда, за вас слава
І воля святая!”
Ці слова три роки тому були підхоплені мільйонами українців у всьому світі, які піднялися проти нових спроб загнати нащадків Шевченка в ярмо. Вони прогриміли і скликали безліч небайдужих людей різних національностей і віросповідань підтримати наш народ у прагненнях до кращого життя. Пройнялися ними на київському Майдані нескорена Небесна Сотня та тисячі співвітчизників. Вони увійшли в історію початком тривалої боротьби, віддзеркаленням нескореності, мужності і волелюбності нашого народу.
Минають роки, століття, а гострота і сила Шевченкового слова живе. Дух свободи, людської гідності – найвеличніших вселюдських понять – через віки випробувань, пережитих Кобзарем, приходять до українців і додають їм упевненості у власному самоствердженні. Його безмежна любов до українців і України проявлялася в тому, що він навчав і переконував нас про можливість щасливого життя тільки в своїй незалежній державі, адже:
”В своїй хаті своя й правда
І сила, і воля.”