Ть будь ласка

1. у повісті «тіні забутих предків» змальовано такий регіон україни:
а буковина
б волинь
в гуцульщина
г бойківщина
д галичина

2. мати іванова боялася його і одвертала від нього очі, бо:
а іван був дуже негарним
б іван нагадував їй нелюбого чоловіка
в хлопчик ображав матір
г син був дуже хворобливим
д думала, що він бісове дитя

3. марічка при першій зустрічі з іваном:
а почала битися з ним
б дражнила його
в пригостила цукеркою
г погрожувала покликати старшого брата
д подарувала йому сопілку

4. «задуманий все, встромляв очі кудись поза гори, наче видів, чого не бачили другі…» - таким ставав іван, коли:
а бачив марічку
б згадував батька
в розмовляв з матір’ю
г бував у церкві
д грав на флоярі

5. від миколи іван почув історію про:
а олексу довбуша
б прометея, який подарував людям вогонь
в створення світу
г кінець світу
д золоте руно

6. щастю івана і марічки завадило:
а соціальна нерівність
б приватна власність
в родова ворожнеча
г нерозділене кохання
д іванова зрада

7. марічка любила співати:
а колядки
б гаївки
в співанки
г співомовки
д веснянки

8. палагна пішла ворожити на теплого юрія, щоб:
а помститися відьмі хіврі
б причарувати мольфара юру
в іван забув марічку
г завагітніти
д примножити своє добро

9. коцюбинського називали:
а великим каменярем
б великим кобзарем
в великим сонцепоклонником
г шляхетним неокласиком
д майстром «малих форм»

Відповідь:

Зазначене речення є цитатою з твору І.Нечуй-Левицького "Кайдашева сім"я". За жанром «Кайдашева сім’я» - це соціально-побутова сатирично-гумористична повість. Цікаво, що в повісті майже немає сцен, у яких би лунав сміх. «Кайдашева сім’я» населена дуже серйозними людьми. Їм не до сміху, оскільки всі вони - учасники великої родинно_побутової війни, якій не видно кінця. Змальовуючи цю «війну», прозаїк раз у раз вдається до гумору. А в наведеній цитаті як яскравий комічний засіб використав змішування стилів  - високим епічним стилем описує сцену побутової бійки.  Згадаймо піднесений стиль козацьких пісень, балад - "То не грім в степу грохоче, То не хмара світ закрила. То татар велика сила Козаченьків обступила".   Війна в родині і те, як описує її автор викликає сміх, але крізь цей сміх пробиваються сльози…

Пояснення:

Якою повинна бути сучасна дівчина? Привабливою, працьовитою, вихованою, розумною, щирою душею — ідеальною. Героїня твору І. Котляревського «Наталка Полтавка» є уособленням найкращих рис дівчат, стала ідеалом національного характеру, в якому гармонійно поєдналися зовнішня краса і багатий духовний світ. Перед нами — проста українська дівчина — трудівниця, яка жила на початку ХІХ ст. Наталка — добра, ввічлива та чесна дівчина. «Золото — не дівка! — кажуть про неї.— Окрім того що красива, розсудлива, моторна і до всякого діла дотепна, яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою… яка трудяща, себе і матір на світі держить». Чим це не ідеал для сучасної дівчини? Для неї, як для справжньої дівчини-українки, найбільше багатство — чесне ім’я. Коли Тетерваковський залицявся до неї, вона з гідністю відповідала: «Знайся кінь з конем, а віл з волом». Хоч возний і пан, але вона не хоче мати багатства без любові, для неї щастя — життя з коханим. «Бідність і багатство — єсть то Божа воля, з милим їх ділити — єсть щаслива доля»,— висловлюється героїня. Ніжна і щиро сором’язлива, вона впевнена в собі, це допомагає їй не занепасти духом при злиденному житті. Я захоплююсь незвичайною рішучістю і стійкістю героїні в боротьбі за своє щастя, коли доля зводить її з коханим Петром. Наталку не лякає людський осуд, вона залишається з людиною, яку кохає понад усе. Героїня ще не одне покоління читачів буде вчити доброчинності й непорушної відданості найвищим почуттям. Вона являє собою впевнення споконвічного жіночого ідеалу моїх співвітчизників, що ґрунтувався на святинях народної моралі. Минали десятиріччя, змінювався суспільний устрій життя, додавав нові риси до соціального обличчя жінки, проте в найістотнішому цей ідеал залишався без змін. Нам близький і дорогий образ жінки, багатої духовно, чесної, працьовитої і сердечної. З плином часу такі ідеали не старіють, бо вони — загальнолюдські і вічні, актуальні для будь-якої епохи. Саме такою має бути любляча дитина, сповнена глибокої поваги до батьків. Саме такою має бути жінка: порядною, працьовитою, розумною. Саме такою має бути наречена: щиро люблячою, вірною, ладною з гідністю відстояти своє кохання. Всі ці моральні якості втілив у своїй героїні І. Котляревський, подавши їх у сукупності з рисами чарівної зовнішньої краси Наталки — ще однією характеристикою народного ідеалу для сучасних українських дівчат.