Мама… Найдорожча людина в життi кожного з нас. Закрий очi i прислухайся. I ти почуєш мамин голос. Вiн живе в тобi, такий знайомий, рiдний. Його не сплутаєш нi з яким iншим. Навiть, коли станеш дорослим, завжди будеш пам'ятати мамин голос, маминi руки, маминi очi.
Я вважаю, що матуся робить для нас все з раннього дитинства. Згадаймо, наприклад, колискову пiсню! Лагiдний материн наспiв засiває дитячу душу любов'ю до людей, до природи, до усього живого! Якби не мамина пiсня, яким убогим було б наше життя. Вслухаєшся в мелодiї колискових пiсень i одразу уявляєш собi лагiдне, втомлене обличчя матерi, яка схилилася над тобою. Бачиш лукаве личко, яке поклiпує оченятками, з усiх сил намагаючись не заснути, щоб дослухати мамину пiсню про сон-дрiмо ту, про котика-котка, про чарiвних птахiв, про зозуленьку, про мiсяця-мiсяченька.
Повиростаємо ми, покинемо батькiвську домiвку, будуть у нас свої дiти, але назавжди бринiтиме у нашiх душах найнiжнiшою мелодiєю чарiвна, сповнена безмежної любовi i ласки, мамина колискова пiсня, в якiй i радiсть, i бiль, i тривога, й надiя, i найсвятiша любов материнська...
Я вважаю, що матуся робить для нас все з раннього дитинства. Згадаймо, наприклад, колискову пiсню! Лагiдний материн наспiв засiває дитячу душу любов'ю до людей, до природи, до усього живого! Якби не мамина пiсня, яким убогим було б наше життя. Вслухаєшся в мелодiї колискових пiсень i одразу уявляєш собi лагiдне, втомлене обличчя матерi, яка схилилася над тобою. Бачиш лукаве личко, яке поклiпує оченятками, з усiх сил намагаючись не заснути, щоб дослухати мамину пiсню про сон-дрiмо ту, про котика-котка, про чарiвних птахiв, про зозуленьку, про мiсяця-мiсяченька.
Повиростаємо ми, покинемо батькiвську домiвку, будуть у нас свої дiти, але назавжди бринiтиме у нашiх душах найнiжнiшою мелодiєю чарiвна, сповнена безмежної любовi i ласки, мамина колискова пiсня, в якiй i радiсть, i бiль, i тривога, й надiя, i найсвятiша любов материнська...