Зараз всі ми перебуваємо на карантині. Звісно, це незвично, але ми повинні дотримуватись правил, задля нашого здоров'я й здоров'я наших рідних. Багатьох вони не влаштовують, але це вже не наші проблеми. А як карантин вплинув саме на мене? Я хочу сказати, що вже звик-(ла) до таких обставин, бо навіть у вільний час я рідко виходжу на вулицю. Тому я твердо можу сказати, що карантин не змінив й ніяк не вплинув на мене, чого б я не сказала про інших людей, які наразі оточують мене.
Павлусь – центральний персонаж твору О. Стороженка «Скарб». Це єдина дитина у родині, яка звикла, що їй всі догоджають. Він нічого не вміє робити, виростає справжнім ледарем. Таким виростили його батьки. Матір не випускала його в холод, бо син міг замерзнути. А влітку вважала, що йому сонце може напекти голову.
Павлусь мав прізвисько Лежень. Він дуже примхливий, байдужий до всього, що його оточує, егоїстичний. Персонаж любить лише смачно поїсти та багато поспати, а робота – це не для нього. Цим образом автор засуджує неробство та ледачість людей, які не мають сенсу життя.
Могут быть некоторые орфографические ошибки.
Объяснение:
Зараз всі ми перебуваємо на карантині. Звісно, це незвично, але ми повинні дотримуватись правил, задля нашого здоров'я й здоров'я наших рідних. Багатьох вони не влаштовують, але це вже не наші проблеми. А як карантин вплинув саме на мене? Я хочу сказати, що вже звик-(ла) до таких обставин, бо навіть у вільний час я рідко виходжу на вулицю. Тому я твердо можу сказати, що карантин не змінив й ніяк не вплинув на мене, чого б я не сказала про інших людей, які наразі оточують мене.
Образ Павлуся в повісті "Скарб":
Павлусь – центральний персонаж твору О. Стороженка «Скарб». Це єдина дитина у родині, яка звикла, що їй всі догоджають. Він нічого не вміє робити, виростає справжнім ледарем. Таким виростили його батьки. Матір не випускала його в холод, бо син міг замерзнути. А влітку вважала, що йому сонце може напекти голову.
Павлусь мав прізвисько Лежень. Він дуже примхливий, байдужий до всього, що його оточує, егоїстичний. Персонаж любить лише смачно поїсти та багато поспати, а робота – це не для нього. Цим образом автор засуджує неробство та ледачість людей, які не мають сенсу життя.