Моя рідна Україна - це земля на якій я народився і живу, це земля моїх дідів та прадідів, які прагнули до волі та кращого життя. Яку я бачу свою країну у майбутньому ? Я бачу її країну щасливою , стабільною та вільною.Я хочу щоб моя країна була вільною і єдиною країною . Я хочу щоб моя країна мала хорошу владу . Я хочу щоб люди які стояли на майданах у Києві , Львові , Донецьку , Харкові та інших містах були щасливі за свою країну , за те яка вона була і якою стала . Я мрію що все таки моя країна у майбутньому буде незалежною державою .Вірю і знаю - Україна у майбутньому стане прекрасною та сильною державою. Де її будуть поважати та цінувати не тільки в Європі, а й у цілому світі!
Моя родная Украина - это земля на которой я родился и живу , это земля моих дедов и прадедов , которые стремились к свободе и лучшей жизни. Какой я вижу свою страну в будущем? Я вижу ее страну счастливой , стабильной и свободной .Я хочу чтобы моя страна была свободной и единой страной. Я хочу чтобы моя страна имела хорошую власть. Я хочу чтобы люди стоявшие на площадях в Киеве , Львове , Донецке , Харькове и других городах были счастливы за свою страну , за то какая она была и какой стала . Я мечтаю что все-таки моя страна в будущем будет независимым государством. Верю и знаю - Украина в будущем станет прекрасным и сильным государством. Где ее будут уважать и ценить не только в Европе , но и во всем мире!
Кожна країна має свою пісню. Український народ вважається чи не найспівочішим у світі, а самі пісні, напевно, наймелодійнішими. Особливо нам притаманні історичні пісні, а також думи. Саме в історичних піснях ми можемо побачити зображення мужніх героїв, захисників своєї вітчизни. В Україні такими героями були козаки. Саме з часів козаччини історична пісня знайшла свого слухача. Вона передається з покоління в покоління. Цим самим зберігає самобутність і неповторність української нації. Та історична пісня відтворила не тільки історію. Вона подарувала цілу низку мужніх образів: від реально існуючих і до вигаданих народом. Це і Богдан Хмельницький, і Самійло Кішка, і козак Голота, та ще безліч різних неповторних особистостей. От, наприклад, історичні пісні «Ой, послав Бог Хмельницького» та «Чи не той хміль» оспівують неперевершеного ватажка, батька всього українського козацтва Богдана Хмельницького. Чи не той то хміль, Що коло тичин в’ється? Ой, той то Хмельницький, Що з ляхами б’ється. Все своє життя Гетьман боровся проти польської навали. Відважно вів військо боронити рідну землю. Тому ці історичні пісні пронизані духом мужності, радості перемоги. Саме в таких піснях ми бачимо, як страждав український народ, як молив про свободу. І нарешті, через багато років, мрія кожного українця все таки здійснилась. Я вважаю, що роль таких історичних пісень у житті нашого народу є дуже важливою. Це наш внутрішній світ, наша самобутність, без якої ми не назвемося українцями
Моя родная Украина - это земля на которой я родился и живу , это земля моих дедов и прадедов , которые стремились к свободе и лучшей жизни. Какой я вижу свою страну в будущем? Я вижу ее страну счастливой , стабильной и свободной .Я хочу чтобы моя страна была свободной и единой страной. Я хочу чтобы моя страна имела хорошую власть. Я хочу чтобы люди стоявшие на площадях в Киеве , Львове , Донецке , Харькове и других городах были счастливы за свою страну , за то какая она была и какой стала . Я мечтаю что все-таки моя страна в будущем будет независимым государством. Верю и знаю - Украина в будущем станет прекрасным и сильным государством. Где ее будут уважать и ценить не только в Европе , но и во всем мире!
Кожна країна має свою пісню. Український народ вважається чи не найспівочішим у світі, а самі пісні, напевно, наймелодійнішими. Особливо нам притаманні історичні пісні, а також думи. Саме в історичних піснях ми можемо побачити зображення мужніх героїв, захисників своєї вітчизни. В Україні такими героями були козаки. Саме з часів козаччини історична пісня знайшла свого слухача. Вона передається з покоління в покоління. Цим самим зберігає самобутність і неповторність української нації. Та історична пісня відтворила не тільки історію. Вона подарувала цілу низку мужніх образів: від реально існуючих і до вигаданих народом. Це і Богдан Хмельницький, і Самійло Кішка, і козак Голота, та ще безліч різних неповторних особистостей. От, наприклад, історичні пісні «Ой, послав Бог Хмельницького» та «Чи не той хміль» оспівують неперевершеного ватажка, батька всього українського козацтва Богдана Хмельницького. Чи не той то хміль, Що коло тичин в’ється? Ой, той то Хмельницький, Що з ляхами б’ється. Все своє життя Гетьман боровся проти польської навали. Відважно вів військо боронити рідну землю. Тому ці історичні пісні пронизані духом мужності, радості перемоги. Саме в таких піснях ми бачимо, як страждав український народ, як молив про свободу. І нарешті, через багато років, мрія кожного українця все таки здійснилась. Я вважаю, що роль таких історичних пісень у житті нашого народу є дуже важливою. Це наш внутрішній світ, наша самобутність, без якої ми не назвемося українцями