Важко заперечити важливе значення освіти й науки в розвитку суспільства. Усе, що оточує нас — речі, техніка, предмети повсякденного вжитку, — є результатом наукових винаходів, сумлінної праці й натхнення багатьох людей. Ми також можемо стати ученими, фахівцями завдяки здобутій освіті. Тож зрозумілою є необхідність знань і для подальшого прогресу людства.
Немає жодної сторони людського життя, яка б не базувалася на раніше набутих, а тепер старанно збережених знаннях. Науково-технічний прогрес, розвиток різних галузей промисловості, виробництво різних товарів... Однак не можна вважати, що наукові відкриття та знання мають вплив лише на матеріальну сторону нашого існування. Так, культурне життя було б також неможливим без знань та наукового поступу.Ми не знали б, що таке якісна художня фотографія, якби не був винайдений фотоапарат, не дивилися б прекрасних кінострічок, якби колись не з'явилась перша кінокамера. Та й сучасні діячі мистецтва не мали б чого вдосконалювати та поглиблювати, якби не знання, закладені їхніми попередниками у фундамент певного виду мистецтва. Ні, таке уявити неможливо, а це ж тільки поверховий огляд того, на що б перетворилося наше існування без розвитку культури.
Наукові відкриття та винаходи роблять людину ерудованою, розширюють її світогляд, змушують по-новому подивитися не тільки на певну проблему, а й узагалі на світ. У зв'язку із цим доречно згадати п'єсу Бертольда Брехта "Життя Галілея", де головний герой досліджує і пояснює причини й особливості руху планет. Це дуже цінне для науки відкриття, однак влада засуджує Галілея на смерть. Чому? Темні неосвічені італійці починають цікавитися цією "небезпечною" теорією, бунтувати проти насаджуваних церквою забобонів. Робимо висновок: знання — не "мертвий вантаж" для пам'яті, вони здатні змінити наше уявлення про світ.
Немає жодної сторони людського життя, яка б не базувалася на раніше набутих, а тепер старанно збережених знаннях. Науково-технічний прогрес, розвиток різних галузей промисловості, виробництво різних товарів... Однак не можна вважати, що наукові відкриття та знання мають вплив лише на матеріальну сторону нашого існування. Так, культурне життя було б також неможливим без знань та наукового поступу.Ми не знали б, що таке якісна художня фотографія, якби не був винайдений фотоапарат, не дивилися б прекрасних кінострічок, якби колись не з'явилась перша кінокамера. Та й сучасні діячі мистецтва не мали б чого вдосконалювати та поглиблювати, якби не знання, закладені їхніми попередниками у фундамент певного виду мистецтва. Ні, таке уявити неможливо, а це ж тільки поверховий огляд того, на що б перетворилося наше існування без розвитку культури.
Наукові відкриття та винаходи роблять людину ерудованою, розширюють її світогляд, змушують по-новому подивитися не тільки на певну проблему, а й узагалі на світ. У зв'язку із цим доречно згадати п'єсу Бертольда Брехта "Життя Галілея", де головний герой досліджує і пояснює причини й особливості руху планет. Це дуже цінне для науки відкриття, однак влада засуджує Галілея на смерть. Чому? Темні неосвічені італійці починають цікавитися цією "небезпечною" теорією, бунтувати проти насаджуваних церквою забобонів. Робимо висновок: знання — не "мертвий вантаж" для пам'яті, вони здатні змінити наше уявлення про світ.