Навіть в спеку,відчайдуха,не скидає він кожуха.Взимку ж холоду боїться.Лізе до барлогу грітись.(Ведмідь) Прийшла кума із довгим віником на бесіду із нашим півником,схопила півня на обід та й замела мітлою слід.(Лисиця) Працювати я люблю,що попросиш -все зроблю,запряжіть мене в арбу,я вантаж перевезу.(Ослик) Пара довгих вушок,сіренький кожушок,скорий побігайчик,як він зветься?(Зайчик) Сірий,ікластий,хоче вівцю вкрасти.(Вовк) Дуже товсті ного маю,тихо їх переставляю.Височезний я на зріст,біля рота маю хвіст!(Слон) На дереві грається,на хвості гойдається.І зветься це малятко веселе(мавпенятко) В річці риба проживає-довгу морду вона має,гострі зуби,хижу вдачу-в річці всі від неї плачуть.(Щука)
1. З покоління "дітей війни". (Український письменник Микола Вінграновський належав до так званого покоління "дітей війни". На початок Великої Вітчизняної війни йому виповнилося п'ять років. На його дитинство випали тяжкі випробування воєнного лихоліття та повоєнної відбудови. Ці враження торкнулися багатьох його творів. "Перша колискова" — це напутні слова новому поколінню співвітчизників, яке не знало війни.)
2. Значення творчості М. Вінграновського. (Йому було лише 26 років, коли "Літературна газета" (пізніше — "Літературна Україна") вийшла із заголовком на всю четверту сторінку: "Микола Вінграновський. З книги першої, ще не виданої". На сторінці було вміщено фото красивого інтелігентного юнака, який гордо ступає київською вулицею, і 15 віршів, які так і залишилися перлина¬ми української поезії. Вся поезія М. Вінграновського неначе виросла з дитячої поезії.) 3. "Перша колискова" — гімн батьківської любові. (Діти для Вінграновського — не просто тема його творчості. Це особливе ставлення до життя, внутрішньо близьке поетові. У віршах, написаних про дітей і для дітей, він, можливо, найбільше був собою
Прийшла кума із довгим віником на бесіду із нашим півником,схопила півня на обід та й замела мітлою слід.(Лисиця)
Працювати я люблю,що попросиш -все зроблю,запряжіть мене в арбу,я вантаж перевезу.(Ослик)
Пара довгих вушок,сіренький кожушок,скорий побігайчик,як він зветься?(Зайчик)
Сірий,ікластий,хоче вівцю вкрасти.(Вовк)
Дуже товсті ного маю,тихо їх переставляю.Височезний я на зріст,біля рота маю хвіст!(Слон)
На дереві грається,на хвості гойдається.І зветься це малятко веселе(мавпенятко)
В річці риба проживає-довгу морду вона має,гострі зуби,хижу вдачу-в річці всі від неї плачуть.(Щука)
2. Значення творчості М. Вінграновського. (Йому було лише 26 років, коли "Літературна газета" (пізніше — "Літературна Україна") вийшла із заголовком на всю четверту сторінку: "Микола Вінграновський. З книги першої, ще не виданої". На сторінці було вміщено фото красивого інтелігентного юнака, який гордо ступає київською вулицею, і 15 віршів, які так і залишилися перлина¬ми української поезії. Вся поезія М. Вінграновського неначе виросла з дитячої поезії.)
3. "Перша колискова" — гімн батьківської любові. (Діти для Вінграновського — не просто тема його творчості. Це особливе ставлення до життя, внутрішньо близьке поетові. У віршах, написаних про дітей і для дітей, він, можливо, найбільше був собою