Образ Захара Беркута у повісті Івана Франка — уособлює кращі риси українського героя, опис Захара Беркута, його риси характеру розкриті в цій статті. Цитати до образу Захара Беркута підтверджують його патріотизм, волелюбність, мужність та героїзм. Захар Беркут — центральний персонаж повісті, ватажок тухольської громади. Йому вже понад 90 років, і все своє життя ця людина віддала громаді. «Громада — то був його світ, то була ціль його життя»,— пише автор. «…Се був сивий, як голуб, звиш 90-літній старець, найстарший віком у цілій тухольській громаді. Батько вісьмох синів, із яких три сиділи вже разом із ним між старцями… Високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя й знанням людей та обставин, З. Беркут був правдивим образом тих давніх патріархів, батьків і провідників цілого народу, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази. Невважаючи на глибоку старість, Захар Беркут був іще сильний і кремезний. …Сад, пасіка й ліки — се була його робота».
Минуле, майбутнє і сьогодення пов’язані між собою. Від багатьох подій минулого залежить те, яким буде сьогодення і майбутнє. Повернутися в минуле не можна, як і не можна його поміняти.
Але з минулого можна винести хороші уроки, які до будувати подальше життя. Не варто забувати минуле. Треба завжди ставитися до всього, що з вами відбувалося, з повагою.
Часто під час сімейних бесід мої батьки розповідають про важливі події, які відбувалися колись. А бабусі та дідусі люблять згадати свою молодість і розповісти якісь цікаві історії. Виходить, якщо б не зустрілися мої бабусі і дідусі, то не було б моїх батьків і мене. Всі сімейні традиції, які передаються з покоління в покоління, у нашій родині дуже цінують. З них складається все наше життя.
Ми не повинні забувати про наших предків, які часом переживали важкі часи. А найголовніше — потрібно вчитися на їхніх помилках, щоб не повторювати їх у майбутньому. Завдяки минулого ми знаємо, що найстрашніше на світі — це війна, а найважливіше — сім’я. Якщо хочеш чогось досягти, треба багато працювати. У нас є величезний багаж знань, яким потрібно тільки правильно користуватися. І тоді життя буде щасливим.
Якби не відкриття, які здійснювали наші предки, не було б ні телефонів, ні телевізорів, ні інших благ цивілізації. Все те, що є у нас, це зібрані століттям секрети. Добре, що ми живемо зараз і маємо можливість користуватися безцінними порадами наших предків. А ще у нас є можливість передавати знання наступним поколінням. Не можна переривати ланцюжок, що зв’язує минуле і майбутнє. Сьогодні за неї відповідальні ми і повинні старанно виконувати свою місію.
Всі ми живемо сьогодні, але часто згадуємо про минуле. Без минулого немає сьогодення і майбутнього. Ми тісно пов’язані з людьми, які жили до нас і з подіями, які відбувалися раніше. Навіщо сучасні люди заглядають в минуле і вивчають історію? Минуле вчить нас, як уникнути багатьох помилок. Поради і знання, накопичені тисячоліттями, стають необхідними сьогодні.
Завдяки нашим предкам ми можемо жити в красивій, успішної і активно розвивається країні. Ми є частиною багатовікової історії і повинні з повагою ставитися до історичних подій. Наші співвітчизники зробили багато подвигів. Іноді вони жертвували своїм життям, щоб ми сьогодні могли продовжувати їхні великі справи.
До історії треба ставитися з особливим трепетом, бо вона є фундаментом майбутнього. Я кажу і про історію країни й історію окремої людини. Кожна родина береже традиції та реліквії, які дісталися їм з минулого. Так люди показують зв’язок з предками.
У нашому сімейному альбомі збереглося кілька старих фотографій. На них зображені родичі, які жили сотні років тому. Мені завжди цікаво розглядати їх особи. Я часто чую від своєї бабусі історії про її батьків, бабусь і дідусів. Це і веселі, і сумні сюжети. Ці розповіді надихають бути справжньою людиною, допомагати людям, творити добро.
Якщо ми станемо забувати свої корені, то у нас не буде світлого майбутнього. Все в світі пов’язано і тільки усвідомивши важливість подій, які відбувалися колись, можна рухатися далі. Минуле — це хороший вчитель, який допомагає знайти відповіді на багато питань. Ми не можемо дізнатися про своє майбутнє, зате ми можемо проаналізувати події минулого. Це до подолати багато труднощів у житті.
«Громада — то був його світ, то була ціль його життя»,— пише автор. «…Се був сивий, як голуб, звиш 90-літній старець, найстарший віком у цілій тухольській громаді. Батько вісьмох синів, із яких три сиділи вже разом із ним між старцями… Високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя й знанням людей та обставин, З. Беркут був правдивим образом тих давніх патріархів, батьків і провідників цілого народу, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази. Невважаючи на глибоку старість, Захар Беркут був іще сильний і кремезний. …Сад, пасіка й ліки — се була його робота».
Минуле, майбутнє і сьогодення пов’язані між собою. Від багатьох подій минулого залежить те, яким буде сьогодення і майбутнє. Повернутися в минуле не можна, як і не можна його поміняти.
Але з минулого можна винести хороші уроки, які до будувати подальше життя. Не варто забувати минуле. Треба завжди ставитися до всього, що з вами відбувалося, з повагою.
Часто під час сімейних бесід мої батьки розповідають про важливі події, які відбувалися колись. А бабусі та дідусі люблять згадати свою молодість і розповісти якісь цікаві історії. Виходить, якщо б не зустрілися мої бабусі і дідусі, то не було б моїх батьків і мене. Всі сімейні традиції, які передаються з покоління в покоління, у нашій родині дуже цінують. З них складається все наше життя.
Ми не повинні забувати про наших предків, які часом переживали важкі часи. А найголовніше — потрібно вчитися на їхніх помилках, щоб не повторювати їх у майбутньому. Завдяки минулого ми знаємо, що найстрашніше на світі — це війна, а найважливіше — сім’я. Якщо хочеш чогось досягти, треба багато працювати. У нас є величезний багаж знань, яким потрібно тільки правильно користуватися. І тоді життя буде щасливим.
Якби не відкриття, які здійснювали наші предки, не було б ні телефонів, ні телевізорів, ні інших благ цивілізації. Все те, що є у нас, це зібрані століттям секрети. Добре, що ми живемо зараз і маємо можливість користуватися безцінними порадами наших предків. А ще у нас є можливість передавати знання наступним поколінням. Не можна переривати ланцюжок, що зв’язує минуле і майбутнє. Сьогодні за неї відповідальні ми і повинні старанно виконувати свою місію.
Всі ми живемо сьогодні, але часто згадуємо про минуле. Без минулого немає сьогодення і майбутнього. Ми тісно пов’язані з людьми, які жили до нас і з подіями, які відбувалися раніше. Навіщо сучасні люди заглядають в минуле і вивчають історію? Минуле вчить нас, як уникнути багатьох помилок. Поради і знання, накопичені тисячоліттями, стають необхідними сьогодні.
Завдяки нашим предкам ми можемо жити в красивій, успішної і активно розвивається країні. Ми є частиною багатовікової історії і повинні з повагою ставитися до історичних подій. Наші співвітчизники зробили багато подвигів. Іноді вони жертвували своїм життям, щоб ми сьогодні могли продовжувати їхні великі справи.
До історії треба ставитися з особливим трепетом, бо вона є фундаментом майбутнього. Я кажу і про історію країни й історію окремої людини. Кожна родина береже традиції та реліквії, які дісталися їм з минулого. Так люди показують зв’язок з предками.
У нашому сімейному альбомі збереглося кілька старих фотографій. На них зображені родичі, які жили сотні років тому. Мені завжди цікаво розглядати їх особи. Я часто чую від своєї бабусі історії про її батьків, бабусь і дідусів. Це і веселі, і сумні сюжети. Ці розповіді надихають бути справжньою людиною, допомагати людям, творити добро.
Якщо ми станемо забувати свої корені, то у нас не буде світлого майбутнього. Все в світі пов’язано і тільки усвідомивши важливість подій, які відбувалися колись, можна рухатися далі. Минуле — це хороший вчитель, який допомагає знайти відповіді на багато питань. Ми не можемо дізнатися про своє майбутнє, зате ми можемо проаналізувати події минулого. Це до подолати багато труднощів у житті.