Тарас шевченко – дурні та гордії ми люди
дурні та гордії ми люди
на всіх шляхах, по всій усюді,
а хвалимось, що ось-то ми
і над землею, і водою
і од палат та до тюрми
усе царі, а над собою
аж деспоти — такі царі,
і на престолі і в неволі.
і все то те по добрій волі,
по волі розуму горить,
як той маяк у синім морі,
чи те… в житейськім. само так
у нас у костяній коморі
горить розумний той маяк,
а ми оливи наливаєм
та байдуже собі співаєм —
чи то в годину, чи в напасть.
орли, орли ви сизокрилі,
поки вам лихо не приснилось,
хоч невеличке, хоч на час!
а там — під лавою в шиночку
сховаєтесь у холодочку.
огонь небесний той погас,
і в тую костяну комору
полізли свині ізнадвору,
мов у калюжу, та й сопуть.
і добре роблять, що кують
на руки добрії кайдани
та чарки в руки не
або ножа, а то 6 зарані
гарненько з лиха б напились,
а потім з жалю заридали
та батька, матір прокляли
і тих, що до хреста держали.
а потім ніж — і потекла
свиняча кров, як та смола,
з печінок ваших поросячих.
а потім…
будь ласка зробіть короткий опис дуже дуже треба будь
Ідея: возвеличення щирості, доброти, милосердя (Прохор), засудження підступності, жадібності, заздрості, жаги до збагачення (торговці, князь Святополк).
Основна думка:
а) «Бог дбає про рід людський і дарує йому корисне, очікуючи
нашого каяття;
б) «Суд без милості тому, хто сам не творить милості».
Жанр: оповідання.
Проблематика:
• керівник і народ;
• милосердя і користь;
• гріх і покаяння;
• добро і зло;
• вічне і тимчасове.
Композиція.
Експозиція: роздуми про призначення Бога, його вплив на людей; розповідь про жорстокість Святополка і скромне життя монаха Прохора.
Зав’язка: гуманність Прохора у голодні часи на Руській землі у доброзичливість у ставленні до людей.
Кульмінація: конфлікт між іноком і торговцями, пограбування монаха за наказом князя.
Розв’язка: примирення Святополка з Прохором; поховання ченця князем у печері.
Анімістичні елементи у творі:
• гірка лобода (хліб) — стає насолодою;
• попіл — сіль;
• покаяння Святополка — його перемога у війні.
Обговорення ідейно-художнього змісту твору (фронтальне
опитування). Питання для роботи:
• За яких обставин людина звертається до Бога?
• Що вона отримує від нього? («...Дбає Він про рід людський і дарує йому корисне, очікуючи нашого каяття. Насилає Він на нас інколи голод, інколи раті за порушення законів Володаря; та цим Владика наш приводить тільки наше недбальство до чесноти, бувають віддані за гріхи своїм злим і немилосердним володарям»)
• В які часи відбуваються події у творі? («Було це в дні князювання Святополка в Києві»)
• Як на початку оповіді характеризується Святополк? («...Багато наруги чинив людям цей князь, без вини викорінив дощенту багатьох знатних людей і маєтки у них одняв»)
• Яким чином Господь покарав князя? («І за те попустив Господь, щоб невірні мали силу над ним: чимало тоді воєн було з половцями. Були в ті часи чвари й голод сильний, і в усьому була вбогість на Руській землі»)
Тож не дивно, що серед усіх народних пісень особливою красою виділяються колискові, які супроводжували чи не найвідповідальніший час у житті кожної людини. Найперші роки життя для дитини дуже важливі, адже саме в цей період відбувається найбільш стрімкий фізичний і розумовий розвиток. Настільки багато за такий короткий проміжок часу людина більше ніколи не зможе осягнути. Це велика таємниця життя, яку розгадати можуть тільки сама дитина та її мати. Власне, матері традиційно належить найголовніша роль у вихованні маленької особистості.