ответ:Микола Куліш — митець багатогранного таланту. Він писав прозу й публіцистику, але визнання до нього прийшло, коли Гнат Юра поставив у Харкові драму "97".
Творчість М. Куліша — це багатогранне, загострене зображення побуту психології українців.
В Україні у перші десятиліття відбувалися складні соціально-культурні процеси, точилися гострі політичні і літературні дискусії. Микола Куліш завжди знаходиться у центрі подій, головний герой його твору — українець за походженням, але малорос за своєю суттю. Він типовий "колишній українець", у психіці якого навіки вкоренилося, що все українське — то "третій сорт", а відмовитися від свого, національного — єдиний б вирватися з "плебейського" стану. Мина Мазайло, службовець тресту "Донвугілля", соромиться свого "малоросійського" походження. Причину усіх життєвих невдач він бачить у власному прізвищі: "Мазайло! Жодна гімназистка не хотіла гуляти — Мазайло! На службу не приймали — Мазайло! Од кохання відмовлялися — Мазайло!" Він обирає собі нове прізвище серед кількох таких, що звучать "благородно": Тюльпанов, Розов, Алмазов, і врешті зупиняється на Мазєніну. У цьому рішенні його підтримує дружина Килина Трохимівна, для якої теж чоловікове прізвище, що його вона носить багато років, "як віспа на житті..." Розпач вчувається у її словах: "Мене обдурив: я покохала не Мазайла, а Мазалова, чом не сказав?"
Абсолютна відсутність національної свідомості, зневага до свого прізвища, по батькові характеризують доньку Мини Рину. Вона живе в такий час і в такій країні, де все це можна швидко змінити, написавши заяву до загсу.
Кожна людина бачить щастя в різних речах. Але часто трапляється так, що щастя триває недовго. Але чи змогли б ми так сильно цінувати моменти щастя якби вони були довготривалі? Що ж таке щастя? На мою думку, щастя - це хвилини радості, які не тривають довго, але які приносять нам неймовірне задоволення. З одного боку, щастя приходить до кожного і навіть тоді, коли його ніхто не чекає. Прикладом може слугувати твір "Момент" Володимира Винниченка. Головний герой зовсім несподівано зустрів прекрасну панну, яка одразу залишила слід в його душі. Чи міг Шехерезада подумати, що в такій ситуації можна зустріти таке диво? І ось - щаття постукало в його душу. З другого боку, моменти щастя довго не тривають, вони налітають як буревій і зникають, залишивши по собі лише спогад минулої насолоди. Візьмемо приклад з того ж твору. Шехерезада почувався щасливим поряд з панною. Вони жартували, сміялись і розмовляли. та це не може тривати вічно. На прощання панна подарувала йому жаркий поцілунок, який Шехерезада запам'ятав на все своє життя. Вона подарувала йому безціння моменти щастя, які будуть зігрівати його душу і одночасно ранити, бо це вже минуле і його не повернути. Отже, щастя - це момент. Якщо воно триватиме довше, то стане буденщиною.
ответ:Микола Куліш — митець багатогранного таланту. Він писав прозу й публіцистику, але визнання до нього прийшло, коли Гнат Юра поставив у Харкові драму "97".
Творчість М. Куліша — це багатогранне, загострене зображення побуту психології українців.
В Україні у перші десятиліття відбувалися складні соціально-культурні процеси, точилися гострі політичні і літературні дискусії. Микола Куліш завжди знаходиться у центрі подій, головний герой його твору — українець за походженням, але малорос за своєю суттю. Він типовий "колишній українець", у психіці якого навіки вкоренилося, що все українське — то "третій сорт", а відмовитися від свого, національного — єдиний б вирватися з "плебейського" стану. Мина Мазайло, службовець тресту "Донвугілля", соромиться свого "малоросійського" походження. Причину усіх життєвих невдач він бачить у власному прізвищі: "Мазайло! Жодна гімназистка не хотіла гуляти — Мазайло! На службу не приймали — Мазайло! Од кохання відмовлялися — Мазайло!" Він обирає собі нове прізвище серед кількох таких, що звучать "благородно": Тюльпанов, Розов, Алмазов, і врешті зупиняється на Мазєніну. У цьому рішенні його підтримує дружина Килина Трохимівна, для якої теж чоловікове прізвище, що його вона носить багато років, "як віспа на житті..." Розпач вчувається у її словах: "Мене обдурив: я покохала не Мазайла, а Мазалова, чом не сказав?"
Абсолютна відсутність національної свідомості, зневага до свого прізвища, по батькові характеризують доньку Мини Рину. Вона живе в такий час і в такій країні, де все це можна швидко змінити, написавши заяву до загсу.
На мою думку, щастя - це хвилини радості, які не тривають довго, але які приносять нам неймовірне задоволення.
З одного боку, щастя приходить до кожного і навіть тоді, коли його ніхто не чекає.
Прикладом може слугувати твір "Момент" Володимира Винниченка. Головний герой зовсім несподівано зустрів прекрасну панну, яка одразу залишила слід в його душі. Чи міг Шехерезада подумати, що в такій ситуації можна зустріти таке диво? І ось - щаття постукало в його душу.
З другого боку, моменти щастя довго не тривають, вони налітають як буревій і зникають, залишивши по собі лише спогад минулої насолоди.
Візьмемо приклад з того ж твору. Шехерезада почувався щасливим поряд з панною. Вони жартували, сміялись і розмовляли. та це не може тривати вічно. На прощання панна подарувала йому жаркий поцілунок, який Шехерезада запам'ятав на все своє життя. Вона подарувала йому безціння моменти щастя, які будуть зігрівати його душу і одночасно ранити, бо це вже минуле і його не повернути.
Отже, щастя - це момент. Якщо воно триватиме довше, то стане буденщиною.