Петро працьовитий, сердечний, щирий, безкорисливий, має почуття власної гідності. Крім того, він навіть здатний, як і Наталка, на самопожертву, тому й хоче відмовитися від коханої дівчини, щоб вона жила забезпечено й не йшла проти волі матері, ще й віддає їй зароблені гроші, щоб возний не докоряв Наталці її бідністю. Петро кохає Наталку «більше всього на світі», «більше як самого себе». Благородство душі цього парубка безкінечне, і врешті навіть Наталчина мати розуміє, що кращого чоловіка для дочки не варто й бажати. Ідеал щастя у Петра такий, як і в Наталки,— дружне трудове життя з коханою людиною. З Наталкою його споріднюють такі риси, як чесність, працьовитість, співчуття до інших, готовність до самопожертви. В образі Петра Котляревський возвеличує такі риси – вірність у коханні, великодушність, доброта, співчуття до інших. У його характері домінують доброта, християнське смирення та всепрощення.
1. А)
2. А)
3. Б)
4. В)
5. Б)
6. В)
7. Г)
8. В)
9. Г)
10. В)
11. А)
12. А)
13. 1.-Г); 2.-В); 3.-Б); 4.-А).
14. 1.-В); 2.-А); 3.- Ґ); 4.-Це князь, але такого варіанту немає, не знаю.
15. 1.-В); 2.-А); 3.-Б); 4.-Ґ).
16. Трагікомедія.
17. Повість.
18. Тому що його любив Стапан і не давав важку роботу. А також, тому що він здавався незвичайним і мудрим.
19. Він зрозумів по його погляду, що це незвичаний дракон, який не хоче вмирати.
20. Пустельник - мудра людина, вчитель.
21. Через любов до Галі Козачок.
22. Першого кохання, дружби, моральних цінностей, життя в селі.
23. Що люди здеруть з нього шкуру і поховають у лісі.
Наче так. Успіхів!
Петро працьовитий, сердечний, щирий, безкорисливий, має почуття власної гідності. Крім того, він навіть здатний, як і Наталка, на самопожертву, тому й хоче відмовитися від коханої дівчини, щоб вона жила забезпечено й не йшла проти волі матері, ще й віддає їй зароблені гроші, щоб возний не докоряв Наталці її бідністю. Петро кохає Наталку «більше всього на світі», «більше як самого себе». Благородство душі цього парубка безкінечне, і врешті навіть Наталчина мати розуміє, що кращого чоловіка для дочки не варто й бажати. Ідеал щастя у Петра такий, як і в Наталки,— дружне трудове життя з коханою людиною. З Наталкою його споріднюють такі риси, як чесність, працьовитість, співчуття до інших, готовність до самопожертви. В образі Петра Котляревський возвеличує такі риси – вірність у коханні, великодушність, доброта, співчуття до інших. У його характері домінують доброта, християнське смирення та всепрощення.