Тарас Бульба - головний герой однойменної повісті М.Гоголя. У нього двоє дорослих синів, Остап і Андрій, які закінчили в Києві бурсу. Тарас везе їх на Січ, щоби з них були справжні козаки. Андрій закохується в полячку й переходить на бік ворога. Тарас висліджує його й вбиває власноруч за зраду православної віри й козацтва. Остап дуже схожий на батька, й старий Бульба пишається ним. Сам Тарас приймає мученицьку, але героїчну смерть: його захоплюють поляки й спалюють живцем на кручі. Коли полум'я вже охопило Бульбу, він з висоти кручі вказує козакам, як добратися до річки.
Без Минулого Нема Майбутнього.Для становлення людської особистості велику роль відіграє знання свого минулого та ставлення до нього. Пишатися своїм минулим, перейматися його проблемами, продовжувати справу своїх пращурів чи, навпаки, соромитися, мовчати про нього як про невиліковну спадкову хворобу - ось питання, на які має відповідати історичний твір. Бо через кілька століть новонароджений Положишило може й не дізнатися про долю свого пращура чи, дізнавшись, засоромитися або не зрозуміти тих болей і радощів, якими жило минуле, а народ без минулого, ніби дерево без коріння, - легка здобич для невсипущого Зла. Історичний твір завжди був одним з найголовніших чинників пробудження національної свідомості народів. Історію треба знати, вивчати, аби творити сучасне й майбутнє, не повторюючи помилок попередників. У цьому й полягає мудрість історії. А історія українського народу була від самого початку надто кривавою. А чи не тому, що дух наш виснажився за довгі тисячоліття змагання за право існувати, жити; чи не тому наші сучасники втратили нині дух вольниці і непокори - дух життя, а не існування? Колись цей дух українцям піднімали кобзарі, а зараз цю функцію перейняли історичні твори, про колишніх героїв, непереможних уже в тому, що здатні на бунт, заряджаючи своєю енергією маси. І доки існує хоча б один такий бунтівник - народ буде жити, нація буде існувати. Потреба заглянути в глибину століть диктується необхідністю збагнути сенс забутих уроків історії, знайти в них живі і на дихаючі цінності, створені нашими
Відповідь:
Тарас Бульба - головний герой однойменної повісті М.Гоголя. У нього двоє дорослих синів, Остап і Андрій, які закінчили в Києві бурсу. Тарас везе їх на Січ, щоби з них були справжні козаки. Андрій закохується в полячку й переходить на бік ворога. Тарас висліджує його й вбиває власноруч за зраду православної віри й козацтва. Остап дуже схожий на батька, й старий Бульба пишається ним. Сам Тарас приймає мученицьку, але героїчну смерть: його захоплюють поляки й спалюють живцем на кручі. Коли полум'я вже охопило Бульбу, він з висоти кручі вказує козакам, як добратися до річки.
Пояснення:
Історичний твір завжди був одним з найголовніших чинників пробудження національної свідомості народів.
Історію треба знати, вивчати, аби творити сучасне й майбутнє, не повторюючи помилок попередників. У цьому й полягає мудрість історії. А історія українського народу була від самого початку надто кривавою.
А чи не тому, що дух наш виснажився за довгі тисячоліття змагання за право існувати, жити; чи не тому наші сучасники втратили нині дух вольниці і непокори - дух життя, а не існування? Колись цей дух українцям піднімали кобзарі, а зараз цю функцію перейняли історичні твори, про колишніх героїв, непереможних уже в тому, що здатні на бунт, заряджаючи своєю енергією маси. І доки існує хоча б один такий бунтівник - народ буде жити, нація буде існувати.
Потреба заглянути в глибину століть диктується необхідністю збагнути сенс забутих уроків історії, знайти в них живі і на дихаючі цінності, створені нашими