Объяснение:Всеволод Нестайко - письменник , класик сучасної української літератури
Всеволод Нестайко народився 30 січня 1930 року в м. Бердичеві на Житомирщині в сім‘ї службовця
Після смерті Батька, рятуючись від голоду , сім‘я переїхала до родичів у Київ .Мати Всеволода працювала вчителькою і родина проживала у приміщені в школі.
В. Нестайко закінчив 10-літню загальну середню школу з одною четвіркою в табелі зі срібною медаллю.
В 1950 році, Всеволод починає працювати літредактором - коректором в дитячому журналі Барвінок.
З 1956 по 1987 рік завідував редакцією і видавництві дитячої літератури «Веселка»
Диктант — від латинського слова «дікту» — диктувати. А ще «діктаре», що означає «розпоряджатися, наказувати»..Азбука — раніше алфавіт звучав так: аз, букі, веді, глаголь, добро, ... З назв перших двох букв і з’явилося слово азбука. Олівець — Писати — щодо писання, то давній корінь цього слова українська, можливо, успадкувала з індоєвропейських часів. Проте з іншим значенням — пістрявий, пестрий «строкатий» (корінь pьs-). Значення «писати, малювати» зафіксовано лише у слов’янських, балтійських мовах (лит. piẽšti «малювати», прус. peisāi«пишуть»), а також у деяких індоіранських. У слов’ян і балтів це значення (корінь pis-) могло розвинутися під впливом усе тих самих давніх арійських мов, що панували в першому тисячолітті до нової ери в Наддніпрянщині. Принаймні серед їхніх носіїв було чимало письменних людей, без яких не могли обійтися торгівля та дипломатичні відносини. Корінь piś- у індоіранців позначав процес різьблення, карбування, висікання, вирізання (а ще — нарізання м’яса). Семантичний зв’язок із писанням простежується чітко. Pеśa від того ж кореня означало «орнамент, візерунок», pēśalá — «прикрашений, приємний, красивий», pēśakāra —«вишивальниця», дослівно «та, що робить візерунки». Як бачимо, з цим коренем пов’язані українські слова писанка, писанкарство, розписувати, розписний, вислів «неписана краса»
Объяснение:Всеволод Нестайко - письменник , класик сучасної української літератури
Всеволод Нестайко народився 30 січня 1930 року в м. Бердичеві на Житомирщині в сім‘ї службовця
Після смерті Батька, рятуючись від голоду , сім‘я переїхала до родичів у Київ .Мати Всеволода працювала вчителькою і родина проживала у приміщені в школі.
В. Нестайко закінчив 10-літню загальну середню школу з одною четвіркою в табелі зі срібною медаллю.
В 1950 році, Всеволод починає працювати літредактором - коректором в дитячому журналі Барвінок.
З 1956 по 1987 рік завідував редакцією і видавництві дитячої літератури «Веселка»
(Извините если с ошибками )
Олівець — Писати — щодо писання, то давній корінь цього слова українська, можливо, успадкувала з індоєвропейських часів. Проте з іншим значенням — пістрявий, пестрий «строкатий» (корінь pьs-). Значення «писати, малювати» зафіксовано лише у слов’янських, балтійських мовах (лит. piẽšti «малювати», прус. peisāi«пишуть»), а також у деяких індоіранських. У слов’ян і балтів це значення (корінь pis-) могло розвинутися під впливом усе тих самих давніх арійських мов, що панували в першому тисячолітті до нової ери в Наддніпрянщині. Принаймні серед їхніх носіїв було чимало письменних людей, без яких не могли обійтися торгівля та дипломатичні відносини. Корінь piś- у індоіранців позначав процес різьблення, карбування, висікання, вирізання (а ще — нарізання м’яса). Семантичний зв’язок із писанням простежується чітко. Pеśa від того ж кореня означало «орнамент, візерунок», pēśalá — «прикрашений, приємний, красивий», pēśakāra —«вишивальниця», дослівно «та, що робить візерунки». Як бачимо, з цим коренем пов’язані українські слова писанка, писанкарство, розписувати, розписний,
вислів «неписана краса»