Рік написання – точна дата не вказана. Вважається, що пісня написана приблизно у 40-60 рр. 17 століття (в період визвольних змагань під приводом Богдана Хмельницького)
Тема “Ой Морозе, Морозенку”: зображення героїчної смерті козака Морозенка в бою проти татар.
Ідея “Ой Морозе, Морозенку”: уславлення подвигу патріотів, що віддали життя за визволення народу.
Основна думка “Ой Морозе, Морозенку”: нічого не бояться козаки, заради щасливого життя народу вони ладні пожертвувати власним життям; народ, що б’ється за свою незалежність, неодмінно переможе.
Жанр “Ой Морозе, Морозенку”: історична пісня.
Художні засоби “Ой Морозе, Морозенку”
Художні засоби твору підпорядковані його ідейному змісту:
Гіпербола: «татар велика сила», з вирваним серцем герой із Савур-могили споглядає Україну.
Риторичні оклики: «Дивись тепер, Морозенку, Та на свою Україну!», «Тяжким горем та сльозами, Та кров’ю полита!»
пестливі слова – козаченьки, казаченьків.
Різко протилежні емоційним забарвленням тропи, що змальовують ворогів: вони прокляті, татарська орда порівнюється із страшним громом і чорною хмарою, яка «світ закрила».
Постійний епітет «велика сила» вказує на те, що татар було набагато більше, ніж козаків, проте хоробрі воїни відважно кидаються в бій, захищаючи свої землі.
Композиція “Ой Морозе, Морозенку”
Твір має свого роду обрамлення — починається і закінчується уславленням мужності козацького ватажка Морозенка.
Експозиція: похід козаків на татар під керівництвом Морозенка.
Зав’язка: бій з ворогом.
Кульмінація: полон та катування героя.
Розв’язка: сум матінки-України з приводу смерті свого сина.
В інших варіантах цієї пісні Морозенко — преславний козак, який «на три милі кругом себе кладе ворожого трупу», у бою за ним «тече кривавая річка. Ні страху, ні втоми не знає молодий воїн, і лише численність ворогів здолала героя. Терплячи страшні муки, Морозенко не кориться, він виявляє незвичайну витривалість, зневажає смерть і з думкою про Україну гине.
Образ Морозенка став узагальненим образом захисника вітчизни. В одних варіантах пісень герой бореться з «ляхами-панами», в інших — з турками, татарами, з «турком-шведом» чи просто з лихими ворогами.
Основною рисою Морозенка була насамперед любов до Батьківщини, готовність завжди виступити на її захист, виняткова мужність у боях з ворогом.
Твір «за сестрою» показує велике кохання до своєї родини. Павлусь великий молодець, допоміг визволити свого батька та інших козаків зі свого роду з полону татар. Власноруч зміг визвол сестру з Криму проходячи через складні труднощі. Не кожен міг би на таке піти, тому його впевнено можна назвати відважним воїном. В свої п‘ятнадцять зміг довести, що він гіден бути вірним лицарем, незалежном лицарем. Після цього Павлусь став дуже хоробрим в моїх очах, довів свою мужність та незламність перед воїном.
Рік написання – точна дата не вказана. Вважається, що пісня написана приблизно у 40-60 рр. 17 століття (в період визвольних змагань під приводом Богдана Хмельницького)
Тема “Ой Морозе, Морозенку”: зображення героїчної смерті козака Морозенка в бою проти татар.
Ідея “Ой Морозе, Морозенку”: уславлення подвигу патріотів, що віддали життя за визволення народу.
Основна думка “Ой Морозе, Морозенку”: нічого не бояться козаки, заради щасливого життя народу вони ладні пожертвувати власним життям; народ, що б’ється за свою незалежність, неодмінно переможе.
Жанр “Ой Морозе, Морозенку”: історична пісня.
Художні засоби “Ой Морозе, Морозенку”
Художні засоби твору підпорядковані його ідейному змісту:
Епітети: «славний козаче», «буйне військо», «голова завзята», «тяжке горе», «білий світ».
Метафори: «Вкраїна плаче», «Морозенко… сивим конем виграває», «живцем серце виривали», «Україна славою покрита».
Гіпербола: «татар велика сила», з вирваним серцем герой із Савур-могили споглядає Україну.
Риторичні оклики: «Дивись тепер, Морозенку, Та на свою Україну!», «Тяжким горем та сльозами, Та кров’ю полита!»
пестливі слова – козаченьки, казаченьків.
Різко протилежні емоційним забарвленням тропи, що змальовують ворогів: вони прокляті, татарська орда порівнюється із страшним громом і чорною хмарою, яка «світ закрила».
Постійний епітет «велика сила» вказує на те, що татар було набагато більше, ніж козаків, проте хоробрі воїни відважно кидаються в бій, захищаючи свої землі.
Композиція “Ой Морозе, Морозенку”
Твір має свого роду обрамлення — починається і закінчується уславленням мужності козацького ватажка Морозенка.
Експозиція: похід козаків на татар під керівництвом Морозенка.
Зав’язка: бій з ворогом.
Кульмінація: полон та катування героя.
Розв’язка: сум матінки-України з приводу смерті свого сина.
В інших варіантах цієї пісні Морозенко — преславний козак, який «на три милі кругом себе кладе ворожого трупу», у бою за ним «тече кривавая річка. Ні страху, ні втоми не знає молодий воїн, і лише численність ворогів здолала героя. Терплячи страшні муки, Морозенко не кориться, він виявляє незвичайну витривалість, зневажає смерть і з думкою про Україну гине.
Характеристика образу Морозенка “Ой Морозе, Морозенку”
Образ Морозенка став узагальненим образом захисника вітчизни. В одних варіантах пісень герой бореться з «ляхами-панами», в інших — з турками, татарами, з «турком-шведом» чи просто з лихими ворогами.
Основною рисою Морозенка була насамперед любов до Батьківщини, готовність завжди виступити на її захист, виняткова мужність у боях з ворогом.