Тест 1. Як відреагував Герасим на прохання Параски запрягти коней, щоб поїхати до церкви:

А) виконав її прохання;

Б) сам повіз дружину до храму;

В) не дав коней і мало не побив Параску;

Г) сказав, що коні всі в полі;

2. Яку проблему не розкрито у творі "Сто тисяч":

А) ставлення людини до грошей;

Б) неповага до близьких;

В) викривлення селянської психології, спричинене маніакальною жагою збагачення;

Г) проблема вільної особистості;

3. До якого літературного роду належить твір "Сто тисяч"?

А) епос

Б) лірика

В) драма

Г) ліро-епос

4. Яку історичну епоху описано у творі?

А) кріпацтво

Б) часи козацтва

В) часи після скасування кріпацтва, розвиток капіталізму;

Г) Перша світова війна

5. Від чого Герасимові "Не спиться мені, не їсться мені..."?

А) Не знає, де взяти грошей на купівлю землі.

Б) Хоче якнайшвидше одружити сина.

В) Боїться покарання за злочин.

Г) Посварився з дружиною.

6. Син Герасима хоче одружитися з Мотрею. Мотря - це...

А) наймичка

Б) дочка багатого сусіда

В) сільська вчителька

Г) дочка бідного сусіда.

7. Хто бажає Герасимові: «Дай вам бог з моєї легкої руки зробиться міліонером!»

А) Жид

Б) Невідомий

В) Копач

Г) Савка.

8. Хто допомагає Герасимові з купівлею фальшивих грошей за: «Від кожної тисячі, що купите, мені сто карбованців...»?

А) кум Савка

Б) багатий сусід Пузир

В) син Роман

Г) жид.

9. За що Герасим заплатив марно п'ять тисяч?

А) за погану підробку;

Б) за чистісеньку бумагу;

В) віддав синові на весілля;

Г) за поганих свиней.

10. Хто врятував Герасима від смерті?

А) Копач

Б) Савка

В) син Роман

Г) Пузир.

Лаврін приїхав до млина, позносив з воза мішки заїхав під верби, розпріг воли, поклав їм сіна, а сам ліг спати. Добре виспавшись, він скупався в Росі, пополуднував і пішов у млин. Мірошник уже насипав борошном його мішки. Запрягши волів, Лаврін ненароком подивився на Рось і побачив дівчину. Він почув, що вона ніби освітила всю його душу, неначе сонце і побігла на гору зіркою. Лаврін махнув батогом на воли і, замість того, щоб їхати додому через греблю, повернув цабе на пригорок за дівчиною.  По обидва боки стояло високе жито, неначе дві зелені стіни. Дівчина ішла попід самою зеленою стіною, висмикувала з жита сині волошки й затикала за вуха. Лаврін догнав її й порівнявся з нею. Вона глянула на його своїми темними очима, і йому здалося, що на житі блиснули дві зірки.

На які цикли поділяються суспільно-побутові пісні? Що в них є спільного?

Суспільно-побутові пісні поділяються на козацькі, кріпацькі, чумацькі, бурлацькі, рекрутські та солдатські, наймитські й заробітчанські пісні. У суспільно-побутових піснях відтворене життя наших пращурів, пісні наповнені душевними переживаннями.

Козацькі пісні оспівують героїзм захисників рідної землі, їхню готовність пожертвувати родинним затишком і навіть життям заради її незалежності, в таких піснях досягають емоційного зеніту мотиви прощання з родиною та героїчної загибелі козака, передусім відображено емоції героя, а не самі вчинки.

Чумацькі пісні відображають життя чумаків, які заради добробуту своїх родин покидати домівки, ішли чумакувати.

Кріпацькі пісні відображають тяжке підневільне життя селян, протест проти приниження людської гідності й безправ'я.  

Бурлацькі пісні сповнені тугою за батьківщиною, сім'єю; у них передано важку працю бурлака й зневажливе ставлення хазяїна до нього (бурлаки (заст.) — це селяни, які, тікаючи від закріпачення, наймалися на тимчасові заробітки, вони зазнавали поневірянь, терпіли голод і тяжку працю, проте були вільними).

У рекрутських (рекрут (іст.) — солдат-новобранець) піснях звучить туга за рідним краєм, домівкою, родиною, висловлюється протест проти панів, які насильно віддавали в солдати українських хлопців-кріпаків.  

У солдатських піснях передана туга за рідним краєм, показана важка муштра.

У наймитських й заробітчанських піснях ідеться про долю наймита, якого хазяї зневажають, примушують після тяжкої роботи.

Объяснение:

УДАЧИ И ПОЛУЧИТЕ 5