Все життя ми боремося між добром і злом. У більшості випадків перемагає добро, так як його в світі більше.
Від народження ми всі добрі, це з часом накопичуються різні образи, серце замерзає від повсякденного, нелегкого побуту. Але в оточенні добрих людей, ми починаємо відтавати, вчимося протистояти жорстокій реальності. З народження ми пізнаємо, що погано, а що добре. Один ще в дитинстві зрозуміє, що за добро треба платити тим же, а інший все життя проживе і не зрозуміє простої істини. Поняття і прояв доброти кожен розуміє по-різному. Де добро цінується і бережеться, там воно зберігається, накопичується і примножується.
Бути добрим – з розумінням стався до оточуючих, рахуйся і поважай думку інших. У нашому світі це не завжди вдається легко. І часто добрій людині доводиться важко, тому що вона звикла дарувати людям ласку і турботу, а не робити всякі гидоти. З доброю людиною приємно дружити, спілкуватися, вони притягують до себе інших. Не впускайте можливості, щоб зробити що-небудь хороше. Усвідомлення того, що ти зробив комусь добро, вже робить тебе добрішим.
Добра людина не злиться, не вміє ненавидіти людей, намагається у всьому бачити тільки хороше. Допомагає ближнього без будь-якої користі. Не варто звертати увагу, як поводяться інші з тобою, кожен відповідає сам за свої вчинки. Головне, як поступиш ти, в тій чи іншій ситуації.
Доброта нікому не шкодить. У добрих людей багато друзів, до яких вони можуть при потребі звернеться за до .
Будь до людей трішки добрішим
Тобі піднесеться це у стократ.
Світ навколо стане веселішим,
А ти душею станеш враз багач.
Робіть маленькі вчинки: до іть безпорадній бабусі перейти дорогу в галасливому місті, відженіть гавкаючого собаку від малої дитини. Будь-яка зроблена дрібниця для когось – цілий подвиг...
1) Коли була написана і кому присвячена повість Марка Вовчка "Інститутка".
Повість була написана у 1558-1859 рр. і присвячена Тарасові Шевченку.
2) Який соціальний конфлікт покладено в основну повість "Інститутка"?
У творі ми бачимо конфлікт поневолених і поневолювачів, тобто кріпаків та паничів. Читач помічає, яким волелюбним був наш народ, проте його дуже гнітили кріпацтво та солдатчина. Проте кріпаки активно протестують проти несправедливості та неволі, адже мають жагу отримати свободу.
3) Як у мові та вчинках Назара розкривається зростання самосвідомості трудового народу.
Спочатку Назар жартівливий та веселий. Його легко розсмішити, але згодом його настрої змінюються. Коли його віддають у солдатчину, то він каже: "Гірше не буде! От чи буде краще, - не знаю". Згодом Назар промовляє: "Із дранки та вберешся в переперанку". Він залишається гарним побратимом, щирою людиною, його вдача загалом абсолютно не змінюється. Коли він дає Прокопу гроші, а той журиться через борг, то каже: "Гай-га! Аби живі були". Назар остаточно не зламний, і саме у цьому образі втілено справжнє прагнення волі.
4) Моє ставлення до Устини з повісті Марка Вовчка "Інститутка".
Я ставлюсь до Устини дуже добре. Я співчуваю героїні та її долі. Проте я інколи не розумію її пасивності. Вона гарна дружина, мудра жінка, вірна подруга, на яку можна покластися. Ця дівчина втілює найкращі риси, які може мати українська жінка. Я захоплююсь Устино, її терпимістю, щирістю та добротою.
Объяснение:
Все життя ми боремося між добром і злом. У більшості випадків перемагає добро, так як його в світі більше.
Від народження ми всі добрі, це з часом накопичуються різні образи, серце замерзає від повсякденного, нелегкого побуту. Але в оточенні добрих людей, ми починаємо відтавати, вчимося протистояти жорстокій реальності. З народження ми пізнаємо, що погано, а що добре. Один ще в дитинстві зрозуміє, що за добро треба платити тим же, а інший все життя проживе і не зрозуміє простої істини. Поняття і прояв доброти кожен розуміє по-різному. Де добро цінується і бережеться, там воно зберігається, накопичується і примножується.
Бути добрим – з розумінням стався до оточуючих, рахуйся і поважай думку інших. У нашому світі це не завжди вдається легко. І часто добрій людині доводиться важко, тому що вона звикла дарувати людям ласку і турботу, а не робити всякі гидоти. З доброю людиною приємно дружити, спілкуватися, вони притягують до себе інших. Не впускайте можливості, щоб зробити що-небудь хороше. Усвідомлення того, що ти зробив комусь добро, вже робить тебе добрішим.
Добра людина не злиться, не вміє ненавидіти людей, намагається у всьому бачити тільки хороше. Допомагає ближнього без будь-якої користі. Не варто звертати увагу, як поводяться інші з тобою, кожен відповідає сам за свої вчинки. Головне, як поступиш ти, в тій чи іншій ситуації.
Доброта нікому не шкодить. У добрих людей багато друзів, до яких вони можуть при потребі звернеться за до .
Будь до людей трішки добрішим
Тобі піднесеться це у стократ.
Світ навколо стане веселішим,
А ти душею станеш враз багач.
Робіть маленькі вчинки: до іть безпорадній бабусі перейти дорогу в галасливому місті, відженіть гавкаючого собаку від малої дитини. Будь-яка зроблена дрібниця для когось – цілий подвиг...
1) Коли була написана і кому присвячена повість Марка Вовчка "Інститутка".
Повість була написана у 1558-1859 рр. і присвячена Тарасові Шевченку.
2) Який соціальний конфлікт покладено в основну повість "Інститутка"?
У творі ми бачимо конфлікт поневолених і поневолювачів, тобто кріпаків та паничів. Читач помічає, яким волелюбним був наш народ, проте його дуже гнітили кріпацтво та солдатчина. Проте кріпаки активно протестують проти несправедливості та неволі, адже мають жагу отримати свободу.
3) Як у мові та вчинках Назара розкривається зростання самосвідомості трудового народу.
Спочатку Назар жартівливий та веселий. Його легко розсмішити, але згодом його настрої змінюються. Коли його віддають у солдатчину, то він каже: "Гірше не буде! От чи буде краще, - не знаю". Згодом Назар промовляє: "Із дранки та вберешся в переперанку". Він залишається гарним побратимом, щирою людиною, його вдача загалом абсолютно не змінюється. Коли він дає Прокопу гроші, а той журиться через борг, то каже: "Гай-га! Аби живі були". Назар остаточно не зламний, і саме у цьому образі втілено справжнє прагнення волі.
4) Моє ставлення до Устини з повісті Марка Вовчка "Інститутка".
Я ставлюсь до Устини дуже добре. Я співчуваю героїні та її долі. Проте я інколи не розумію її пасивності. Вона гарна дружина, мудра жінка, вірна подруга, на яку можна покластися. Ця дівчина втілює найкращі риси, які може мати українська жінка. Я захоплююсь Устино, її терпимістю, щирістю та добротою.