Тест по оповіданню «Русалонька з 7-в» Що треба було сказати Софійці, щоб переміститися у місце зі світлини, а потім повернутися назад?
5. Яку причину вигадала Софійка, щоб вперше зайти до Вадима Кулаківського
6. Ким виявився хлопчик, який хотів пожбурити каменем у Валентина і Сніжану?
7. З кого почалося прокляття роду Кулаківських?
8. Що сталося з Софійкою після першого відвідування Вишнопілля у минулому?
9. Хто все-таки виявився винним у викраденні коралів?
10. Який Кулаківський обдурив Міщенка?
11. Що чи хто врятувало бабусю і дідуся Софійки від голоду?
12. Як Сніжана дізналася правду про свого нареченого?
В поемі «Євшан-зілля» достатня увага приділена постаті хана. Це людина високого титулу – багатий правитель серед половецького народу. Вперше про хана згадується словами «тяжко віку доживати під вагою самотини». Звідки читач розуміє, що персонаж – уже стара людина. Хан люблячий батько. Засмучений та зажурений без сина, «світ увесь йому здається без краси і без принади», бо вже декілька років його рідна дитина зростала далеко на чужині. Та батько не втрачав надію. Винахідливість та здогадливість змусили звернутися за до до гудця. У словах звучить ввічливість, повага до народного татарського співця, емоційність почуттів, мудрість. Також хан шанує звичаї свого народу. Просить заспівати синові рідну половецьку пісню «про життя привільне … та … вдачу молодецьку». Вважає, що пісня нагадає синові хана почуття обов'язку до народу, матері, батька.
Чому дітям та онукам слід розповідати про життя наших предків, про давні порядки? (За твором І. Франка "Захар Беркут")
Кожна людина знає, що дуже важливо знати свою предковічну історію. Ми маємо розповідати дітям та онукам про життя наших предків, передавати традиції, намагатися не повторювати помилок минулого та прагнути щасливого майбутнього. Проте найважливіше розповідати про славетні сторінки нашої історії, які зуміють підняти патріотичний дух та породити віру у щастя нашої держави. У цьому найкраще до твір Івана Франка, у якому автор розповів про найкращі визвольні традиції наших пращурів.
Тухольці щиро люблять свою рідну землю, за неї вони готові полягти кістьми. Народ плекає кожну рослинку, вміло засіває поля, ходить в гори. І ось все змінюється - тепер тухольці мають боронитися від ворога. Автор так описує завзятий народ: "... здорові рум’яні лиця, розігріті мужньою відвагою і гордим почуттям того, що їм прийдеться заступати своїми грудьми все, що найдорожче у них на світі, що в їх оружжя зложено велике діло". Так сильно люблять тухольці Батьківщину, тому готові заради неї здійснити подвиг. Героїчні сторінки нашої історії повинен знати кожен, адже це формує національну свідомість та любов до рідного краю.