тест решить 1. Хто з героеў гаварыў пра сябе: Я маю зямлі сем валок, стады мае багатыя, коні мае дарагія, парабкі мае адзін у адзін, як тыя дубы на ўзгорку.
2. Знайдзі ў творы Максіма Танка “Дрэвы паміраюць” дзве найбольш характэрныя прыкметы свабоднага верша (верлібра)
А) – адсутнасць рытму і рыфмы;
Б) – насычанасць метафарамі і іншымі мастацкімі тропамі;
В) – сцісласць і афарыстычнасць;
Г) – эмацыянальнасць і ўсхваляванасць.
3. Чаму твор Якуба Коласа нельга назваць апавяданнем?
А) у ім ёсць падрабязныя апісанні;
Б) апісанні адсутнічаюць;
В) выдзяляюцца элементы сюжэта;
Г) элементы сюжэта не выдзяляюцца;
Д) ёсць вобразы-характары;
Е) няма вобразаў-характараў.
4. Назаві свабодны верш пра вечнае імкненне чалавека пазнанння свету, складзены з аднаго сказа. Хто аўтар гэтага верша?
5. Твор напісаны празаічнай мовай,але з выразнымі адзнакамі паэзіі – павышанай эмацыянальнасцю, багаццем яркіх вобразаў і фарбаў, асаблівай узнёслай настроенасцю размовы.
Пра што ідзе гутарка: пра прозу ў паэзіі ці паэзію ў прозе?
6. Прывядзі прыклад апавядальнага твора, пра які можна сказаць, што напісаны ён паэтычнай або лірычнай прозай.
7. Да якога жанру адносіцца твор Змітрака Бядулі “Шчасце не ў золаце”?
А) апавяданне;
Б) верш у прозе.
8. Прывядзі з тэкстаў прыклады метафар, адухаўлення, эпітэтаў, параўнанняў.
9. Змітрок Бядуля сцвярджаў, што шчасце не ў золаце. А ты як думаеш?
Балада "Рибалка" Петра Гулака Артемівського поєднує в собі елементи реальності та фантастики. Давайте розглянемо цей аспект на прикладі поеми.
Спочатку слід зазначити, що балада - це жанр літератури, який часто містить елементи фантастики. У даному випадку, балада "Рибалка" розповідає історію про рибалку, який знаходиться на острові, а потім потрапляє у фантастичну ситуацію.
Заведемо школяра у світ поеми:
У початковій частині балади, розповідається про спокійне життя рибалки на острові. Він рибалить, зустрічається з друзями та насолоджується втомлюючо-приємною роботою. У цій частині балади ми маємо справу з реалістичним зображенням життя рибалки. Як рибалка проводить свій день, як він стикається з непередбачуваними пригодами на рибалці, тощо. Важливо акцентувати увагу на деталях, описати, якими інструментами користується рибалка, як він випускає вудку, як спостерігає за поплавком.
У другій частині поеми, щось незвичайне відбувається: рибалка ловить на свою вудку живого їжака. Це вже нічого спільного не має з реальністю і надає ситуації фантастичного характеру. Вам слід пояснити, що в реальному житті риба не їсть їжаків, але в цій баладі таке трапляється. Рішенням для учня може бути звернення до уяви і фантазії - які інші незвичайні речі можуть трапитися у фантастичному світі?
Далі, рибалка почуває спрагу і випиває воду з келяху. Але замість води, він випиває малиновий виноградний сік. Це ще один приклад елементу фантастики у поемі. У світі реалії, така ситуація була б неможливою, але у фантастичному світі поеми такі речі можуть статися. Опишіть, як рибалка відчуває смак соку, як його враження від реалізації факту, що він випив не воду, а сік.
В решті рибалка потрапляє на піщані бари й зустрічає звіра - каменяра. Вид конфлікту між рибалкою та каменярем можна розібрати як гордість людини проти передків, природи. У каменяра репрезентовані скелясті доски, які фізично і духовно перешкоджають пройти рибалці на берег. Ви відчуєте, що рибалка змушений випити із рук каменяра і змочити руки кров'ю. А отже, учневі цікаво ще й проаналізувати, якими є переживання рибалки в цій ситуації, чому він приймає таке рішення.
Фінал поеми залишається відкритим, і закликає читача думати самостійно, виявивши як реалістичні, так і фантастичні елементи в творі.
Таким чином, в баладі "Рибалка" Петра Гулака Артемівського ми спостерігаємо поєднання реальності та фантастики. Ці елементи допомагають нам зрозуміти переживання головного героя, а також стимулюють нашу фантазію та критичне мислення.
Давня література та нова українська література мають деякі відмінності, які допомагають нам розрізняти їх. Основні відмінності полягають у таких аспектах:
1. Час написання: Давня література - це твори, які були написані багато років тому, в період з XI по XVI століття. Нова українська література - це твори, які були написані у XX та XXI століттях, тобто більш сучасні.
2. Мова: Давня література написана в старовинній українській мові, з використанням великої кількості застарілих слів та фраз. Нова українська література, навпаки, використовує сучасну українську мову, яка включає сучасні слова та вирази.
3. Тематика: Давня література фокусувалася на релігійних та історичних темах, описувала подвиги, подорожі та важливі події минулого. У новій українській літературі автори звертаються до сучасних проблем та тем, таких як кохання, війна, самотність, місто та село, екологія та інші.
4. Стиль: Давня література мала свої особливості у силі та написанні. Зазвичай це були написані вірші, епоси, легенди та оповідання, в яких використовувалися риторичні засоби та поетичні образи. Нова українська література може бути представлена у різних жанрах - поезія, проза, драма, есе, та використовує різні стилі написання, від мови повсякденних розмов до складних літературних стилів.
5. Соціальний контекст: Давня література була написана в період, коли Україна перебувала під впливом інших країн та політичної влади. Тому твори давньої літератури можуть мати вплив ідеології, релігії та політики того часу. Нова українська література, натомість, вільна від такого впливу.
Таким чином, хоча давня література та нова українська література належать до українського культурного спадку, вони мають різні характеристики, які відрізняють їх один від одного. Вивчення цих відмінностей допоможе нам краще розуміти і цінувати обидва періоди української літератури.
Спочатку слід зазначити, що балада - це жанр літератури, який часто містить елементи фантастики. У даному випадку, балада "Рибалка" розповідає історію про рибалку, який знаходиться на острові, а потім потрапляє у фантастичну ситуацію.
Заведемо школяра у світ поеми:
У початковій частині балади, розповідається про спокійне життя рибалки на острові. Він рибалить, зустрічається з друзями та насолоджується втомлюючо-приємною роботою. У цій частині балади ми маємо справу з реалістичним зображенням життя рибалки. Як рибалка проводить свій день, як він стикається з непередбачуваними пригодами на рибалці, тощо. Важливо акцентувати увагу на деталях, описати, якими інструментами користується рибалка, як він випускає вудку, як спостерігає за поплавком.
У другій частині поеми, щось незвичайне відбувається: рибалка ловить на свою вудку живого їжака. Це вже нічого спільного не має з реальністю і надає ситуації фантастичного характеру. Вам слід пояснити, що в реальному житті риба не їсть їжаків, але в цій баладі таке трапляється. Рішенням для учня може бути звернення до уяви і фантазії - які інші незвичайні речі можуть трапитися у фантастичному світі?
Далі, рибалка почуває спрагу і випиває воду з келяху. Але замість води, він випиває малиновий виноградний сік. Це ще один приклад елементу фантастики у поемі. У світі реалії, така ситуація була б неможливою, але у фантастичному світі поеми такі речі можуть статися. Опишіть, як рибалка відчуває смак соку, як його враження від реалізації факту, що він випив не воду, а сік.
В решті рибалка потрапляє на піщані бари й зустрічає звіра - каменяра. Вид конфлікту між рибалкою та каменярем можна розібрати як гордість людини проти передків, природи. У каменяра репрезентовані скелясті доски, які фізично і духовно перешкоджають пройти рибалці на берег. Ви відчуєте, що рибалка змушений випити із рук каменяра і змочити руки кров'ю. А отже, учневі цікаво ще й проаналізувати, якими є переживання рибалки в цій ситуації, чому він приймає таке рішення.
Фінал поеми залишається відкритим, і закликає читача думати самостійно, виявивши як реалістичні, так і фантастичні елементи в творі.
Таким чином, в баладі "Рибалка" Петра Гулака Артемівського ми спостерігаємо поєднання реальності та фантастики. Ці елементи допомагають нам зрозуміти переживання головного героя, а також стимулюють нашу фантазію та критичне мислення.
1. Час написання: Давня література - це твори, які були написані багато років тому, в період з XI по XVI століття. Нова українська література - це твори, які були написані у XX та XXI століттях, тобто більш сучасні.
2. Мова: Давня література написана в старовинній українській мові, з використанням великої кількості застарілих слів та фраз. Нова українська література, навпаки, використовує сучасну українську мову, яка включає сучасні слова та вирази.
3. Тематика: Давня література фокусувалася на релігійних та історичних темах, описувала подвиги, подорожі та важливі події минулого. У новій українській літературі автори звертаються до сучасних проблем та тем, таких як кохання, війна, самотність, місто та село, екологія та інші.
4. Стиль: Давня література мала свої особливості у силі та написанні. Зазвичай це були написані вірші, епоси, легенди та оповідання, в яких використовувалися риторичні засоби та поетичні образи. Нова українська література може бути представлена у різних жанрах - поезія, проза, драма, есе, та використовує різні стилі написання, від мови повсякденних розмов до складних літературних стилів.
5. Соціальний контекст: Давня література була написана в період, коли Україна перебувала під впливом інших країн та політичної влади. Тому твори давньої літератури можуть мати вплив ідеології, релігії та політики того часу. Нова українська література, натомість, вільна від такого впливу.
Таким чином, хоча давня література та нова українська література належать до українського культурного спадку, вони мають різні характеристики, які відрізняють їх один від одного. Вивчення цих відмінностей допоможе нам краще розуміти і цінувати обидва періоди української літератури.