Тестові завдання:
1. У чому мати купала ліричного героя (Т. Осьмачка «Казка»)?
а) У ромашці; б) у ромен-зіллі;
в) у м'яті; г) у любистку.
2. А. Малишко народився в:
а) Острозі на Рівненщині; б) Обухові на Київщині; ,
в) Острі на Чернігівщині; г) Овручі на Житомирщині.
3. Події, описані А. Дімаровим в оповіданні «Тирлик», відбуваються:
а) у роки Великої Вітчизняної війни; б) у післявоєнний період;
в) у роки голодомору в Україні; г) під час громадянської війни.
4. З якого вірша І. Жилєнко наведені рядки?
Хай віщий зір в людські зіниці ллється.
Нехай побачать серед біла дня
той світ, де найбезцінніше дається
«за так», або, як кажуть, «на дурняк».
а) «Концерт для скрипки, дощу і цвіркуна»; б) «Кульбабки»;
в) «Похвала грошам»; г) «Осінь. Копання картоплі».
5. Про що думав боєць із поеми А. Малишка «Прометей» в останні хвилини свого життя?
а) Про те, що шкода помирати в юнацькі роки;
б) про жорстоку й несправедливу долю;
в) про нездійсненну першу любов;
г) про те, чи розкаже хтось коли-небудь, як він загинув, хто за ним доглядав.
6. Яке повідомлення отримав ліричний герой у листі від батька (Т. Осьмачка «Лист»)?
а) Про смерть матері; б) за в гості;
в) про голод у рідному селі; г) про початок Великої Вітчизняної війни.
7. До якої лірики належить вірш І. Жилєнко «Осінь. Копання картоплі»?
а) Філософської; в) громадянської;
б) інтимної; г) пейзажної.
8. Назвіть ім'я по батькові О. Чорногуза:
а) Іванович; б) Михайлович;
в) Федорович; г) Дмитрович.
1. Дайте визначення.
Фейлетон -…
2. Визначте типове та індивідуальне в образі Тирлика з однойменного оповідання А Дімарова.
3. Дайте визначення.
Гротеск і фантасмагорія – це…
4. Визначте віршовий розмір,строфу, риму і вид римування поезії І. Жиленко «Концерт для скрипки, дощу і цвіркуна».
І славословить затишок цвіркун.
І в тому всьому є спокійна сталість,
Мов за віки нічого тут не сталось,
Завжди тут бив годинник у кутку.
5. Поєднайте художні засоби з їх визначенням.
а) Кручі, наче маяки 1. Звертання
б) Чорній, чорний 2. Епітети
в) Посмаглілий, обгорілий, потемнілий 3. Інверсія
г) Кому б сказати все? 4. Метафора
д) Кавуни лежать поснулі, тиха пристань ожива 5. Риторичні запитання
е) Житом молодим 6. Синоніми
ж) Години (ясні, гожі) 7. Тавтологія
з) Ах, світе вольний; хлопче мій 8. Порівняння
Завтра Новий рік і заразом сорокові роковини моїх уродин. Подвійний празник. А бодай подвійний пам'ятковий день. І я надумав стрітити його незвичайно, празнично.
Ха, ха, ха! Празнично! Що таке празничне стрічання Нового року? Шумне товариство, молоді жіночі голоси, мов срібні дзвоники. Старші панове гудуть, мов дуби в теплому вітрі. Світло салону. Звуки фортеп'яна. Хор, пісні, сола... Декламація, брава, оплески. Жарти. «Кришталева чаша, срібная криш...» Наближається північ. Починає бити дванадцята. Всі підносять чарки, вихиляють душком, а батько родини кидає свою додолу. Нехай так пропадає всяка турбота! Бреннь! І раптом гаснуть світла. Всі запирають у собі дух. Бам... бам... бам... Числять до дванадцяти. Най жиє Новий рік! Най сяє нове щастя! Світла! Музика. Пісні. Нові чарки, нові тости. Поцілуї. Радість і стиски рук... Діти, діти!
Та що балакати! І я там був, мід-вино пив. І я колись стрічав отак сю врочисту хвилю, сміявся і радувався назустріч тій примані, що зветься Новим роком
Объяснение:
У гімназії юному Володимиру доводилося часто битися з однолітками, які дражнили його. Причиною були бідність і спілкування українською мовою. “Тебе в чиновники готують, а не в свинопаси”, — намагалися знущатися вони над однокласником, за що згодом їм доводилося відповідати.
Володимир Винниченко планував емігрувати з Франції у США. Навіть подав документи на отримання візи. Він хотів влаштовувати там виставки своїх картин і читати лекції з літератури. Однак прихильники Петлюри повідомили в американське посольство компрометуючі дані на колишнього голову Генерального секретаріату, звинувативши його мало не в більшовизмі. В результаті Володимир Кирилович візу на в’їзд у США так і не отримав.
Володимир Винниченко був переконаним вегетаріанцем і прихильником сироїдження.
Батько Володимира Винниченка Кирило промишляв чумацьким промислом, він возив сіль із Криму і Півдня України.
Літературні твори В. Винниченка були досить широко відомі за кордоном. П’єси “Чорна Пантера і Білий Ведмідь”, “Закон”, “Гріх” були переведені на німецьку мову і поставлені на багатьох європейських сценах. Романи “Чесність з собою”, “Записки кирпатого Мефістофеля” також були перекладені і видані. У 1922 р. в кінотеатрах Німеччини демонструвався фільм “Чорна Пантера”, знятий за п’єсою В. Винниченка.
У СРСР Винниченка вважали пролетарським письменником. У 1926-1930 рр. навіть вийшло 24-томне видання творів письменника. Його п’єси ставилися в Києві, Харкові, Одесі, Львові, Чернівцях, Коломиї, а також їх можна було побачити в театрах Москви, Петрограда, Саратова, Тифліса, Ростова-на-Дону, Баку. Театральні корифеї К. Станіславський, В. Немирович-Данченко, М. Садовський часто консультувалися з драматургом з приводу нових постановок.
Володимир Винниченко завжди був гранично чесний, за що, можливо, і страждав. Наприклад, під час переговорів з представниками радянського уряду, які вмовляли письменника повернутися на батьківщину, Винниченко не приховував своєї зацікавленості. Однак в листі до ЦК РКП від 20. 09. 1920 року він сміливо викладає свою позицію:
Объяснение: