Тестове завдання
1 варіант
Чому українці тікали від панів і куди саме? (Дати повну відповідь)
Оберіть одну правильну відповідь.
1. М.Коцюбинський у повісті «Дорогою ціною» закріпачений український народ порівнює з:
а) голодним вовком; б) уярмленим волом;
в) гордим туром; г) роботящим конем.
2. «Списана життєпись» Остапа (М.Коцюбинський «Дорогою ціною»):
а) у мемуарах; б) у щоденнику;
в) на тілі; г) у відеосюжеті.
3. Тікаючи з неволі, Іван в дорозі пристав до Остапа через те, що вони:
а) були з одного повіту; б) разом колись збирали панський урожай;
в) мали спільних родичів; г) знали один одного ще з дитинства.
«Порушена послідовність»
Завдання: записати цифровий код логічної послідовності розвитку сюжету повісті «Дорогою ціною» М.М.Коцюбинського.
1. Прощання Соломії з косою.
2. Переправа до Туреччини, поранення Остапа.
3. Погроза пана віддати Остапа у некрути.
4. Соломія проводжає Остапа.
5. У циганів.
6. Робота у болгарина.
7. Втікачі у проваллі.
8. Зустріч Соломії з Іваном.
9. Соломія губиться у плавнях.
10. Смерть Соломії.
11. Арешт Остапа.
12. Спогади Остапа.
Тестове завдання
2 варіант
Чому українці тікали від панів і куди саме? (Дати повну відповідь)
Оберіть одну правильну відповідь.
1. Через що Соломія вимушена була вернутися до Остап, розпочавши пошуки людей? Бо:
а) забула взяти гроші; б) необхідно було зробити перев’язку пораненому коханому;
в) не позначила своєї дороги назад; г) почула чийсь стогін.
2. Про кого згадував Остап, лежачи пораненим у комишах? Про:
а) діда; б) пана;
в) осавулу; г) матір.
3. «Списана життєпись» Остапа (М.Коцюбинський «Дорогою ціною»):
а) у мемуарах; б) у щоденнику;
в) на тілі; г) у відеосюжеті.
«Порушена послідовність»
Завдання: записати цифровий код логічної послідовності розвитку сюжету повісті «Дорогою ціною» М.М.Коцюбинського.
1.Переправа через ставок.
2.Старий турецький пістоль не врятував Остапа.
3.Соломія з Остапом у скрутному становищі.
4. Розмова Остапа з Соломією про втечу від пана.
5. Перепочинок втікачів перед переправою.
6. Порятунок у Галаці.
7. Соломія жертвує життям заради врятування Остапа.
8. Зустріч Соломії з Іваном на базарі.
9. Плавні – небезпечне місце.
10. Спогади Остапа.
11.Бакшиш драгоману.
12 .Соломія втікає від пана вслід за Остапом.

На мою думку, щоб вижити, людина зобов’язана навчитися пе­ребувати в злагоді з природою.

По-перше, вона сама є часточкою природи, тобто її існування залежить і від навколишнього середовища, і від екології планети в цілому. Яскравим прикладом своєрідного художнього осмислен­ня думки про те, що можна жити в гармонії з природою й не шко­дити їй, є твір Даніеля Дефо «Робінзон Крузо». Автор описує по­бут і діяльність людини, яка випадково потрапила на безлюдний острів. Здавалося б, вижити немає шансів, проте головний герой пристосувався до свого нового середовища й, використавши можливості довкілля та здобутки цивілізації, зумів забезпечити для себе порівняно високий рівень життя.

По-друге, розробляючи щоразу нові й нові технології, людина ли­ше ціною власних помилок, а іноді навіть глобальних катастроф, навчається передбачати наслідки впровадження власних винахо­дів, тобто поступово розуміє необхідність розвитку екологічної свідомості.

Прикладів цього є чимало й у сучасному житті, і в історії. Ідеться насамперед про те, що життя можливе без деяких винахо­дів, що їх можна використовувати на благо природи, що впрова­джувати їх варто лише тоді, коли створено необхідну систему за­хисту від згубного впливу їх на довкілля. Так, російський учений Ігор Курчатов, один із розробників атомної бомби, усвідомивши наслідки свого винаходу, став боротися за використання атомної енергії для мирних цілей. Але мені не відомі, на жаль, випадки, коли вчені відмовлялися від своїх винаходів задля збереження довкілля.

Підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що приро­да може існувати без людини, а людина без природи — ні. Саме тому кожен, хто живе на Землі, має прагнути до гармонійного співіснування з довкіллям і зобов’язаний піклуватися про збере­ження багатств планети.

Задум «Водограю» навіяв композиторові косівський водоспад Гук. Пісня народжувалася в «муках творчості», довго викликала невдоволення. Івасюк вносив зміни в сюжет пісні і лише через певний час зміг написати варіант, який його влаштовував. У цій пісні — вираз нестримного буяння молодості.

На обласному телебаченні Івасюк мав добрих друзів: головного режисера Василя Селезінку та звукооператора Василя Стріховича, яким повідомив про дві нові пісні. Прем'єра пісень відбулася в програмі «Камертон доброго настрою». Для запису Івасюк за до студії оркестр ансамблю «Карпати» Валерія Громцева. Солісткою була молода вчителька музики Олена Кузнєцова, яка володіла гарним сопрано. Володимир з Оленою заспівали дуетом, зробивши дванадцять дублів.

13 вересня 1970 року пополудні Чернівецька телестудія на всю Україну транслювала прем'єри пісень «Червона рута» і «Водограй».

Объяснение: