Тестування на основі прочитаного твору Н.Бічуї "Шпага Славка Беркути"
1.Повертаючись з тренування додому,Славко полюбляв повечеряти
а) смаженою картоплею; б)солодкими сухариками з чаєм; в) пирогом з яблуками.
2.За професією батько в Беркути був
а)лікарем-терапевтом; б)геологом; в)льотчиком-випробувачем.
3."Ундерву-домом"у школі називали
а)їдальню; б)кабінет географії; в)старомодний телефонний апарат в учительській.
4.Батько Славка звинуватив механіка Комар на в тому,що той
а)є людиною безвідповідальною; б)необізнаний і мало читає; в)не відвідує діда в Демидівці.
5.Максимальне навантаження,на думку батька Беркути,- це
а) напружений графік роботи; б)потужна сила волі; в) вимір людського характеру.
6.Укажіть художні засоби, що містить цитата з твору:"трапився ясний,теплуватий день,мовби заблукав,не на своє місце потрапив"
а)гіпербола, фразеологізм; б)анафора,епітет; в)порівняння, метафора.
7.Юлько,відрекомендовуючи Стефка Вуса Славкові, назвав його
а)маминим синком; б)забудьком; в)солов'єм-розбійником.
8.Коли Юлько брався за будь-яку домашню роботу,то через 5 хв він
а)прагнув відпочити; б)почувався надто впевнено; в)був схожим на сажотруса.
9.Характеризуючи схвально свою маму,Юлько вважав за свою честь
а)щодня посміхатися їй; б)не завдавати прикрощів нені; в) намалювати її портрет.
10.Найбільше мамі Юлька подобався малюнок сина
а)ліхтар на міській площі біля оперного театру; б)Стрийський парк літньої пори; в)волошкове поле.
11.Одного разу Беркута умисно програв на користь Ващуку
а)партію шахів; б) змагання з настільного тенісу; в) поєдинок з фехтування.
12.Перебуваючи у вкрай важких сімейних обставинах,Настка Вус вирішила
а)виїхати до села; б)влаштуватися на роботу; в)піти до школи-інтернату.

Над тим, що потрібно цінити життя таким, яким воно є. Леся Українка рано втратила своє здоров'я, тому не змогла більше ходити. Вона їхала в санаторії, в Грузію, щоб полегшити біль, не плакати від болю, як вона писала "Щоб не плакать, я смялась". Тому це заставило мене замислитись, чи найсправді потрібно цінити своє життя. Чи потрібно любити його всім серцем, любити своє тіло. Я розумію, чому вона писала так свої твори, не за для задоволення, а для того, щоб показати- що життя безцінне.

Объяснение:

Жанр «Кайдашева сім'я»: реалістична соціально-побутова гумористично-сатирична повість-хроніка (жанрова специфіка повісті полягає в тому, що зображення повсякденного життя родини Кайдашів розгортається в найрізноманітніших побутових виявах, які часто окреслюються в гумористичному плані. Схильність до відтворення комічних недоречностей письменник вважав однією з рис ха­рактеру українців, елементом національної психіки, багатої, за його ж спо­стереженням, «на жарти, смішки, штукарства та загалом на гумор, ще ча­сом і дуже сатиричний»).

Тема «Кайдашева сім'я»: зображення реалістичних і трагічних за своєю суттю картин життя та пси­хології українських селян у перші десятиріччя після реформи 1861 р.

Ідея «Кайдашева сім'я»: критика окремих вад тогочасного панівного суспільного ладу, які спотво­рювали людські почуття і взаємини, інтереси і прагнення; засудження егої­зму, жорстокості і дріб’язковості в стосунках з людьми, висловлення суму за людину, її самоприниження і моральний занепад; мотив національної са­мокритики, що переходить у мотив сорому й уболівання за український світ.

Художній напрям «Кайдашева сім'я»: реалізм.

Герої «Кайдашева сім'я»: Родина Кайдашів: Омелько, його дружина Маруся, їхні сини Карпо і Лаврін, їхні невістки Мотря і Мелашка; родини Балашів, Довбишів; баба Палажка.

Композиція: повість складається з дев’яти розділів. Композиція «Кайдашевої сім’ї» твориться відповідно до реалістичних принципів. Повість скомпонована зі сцен, ситуацій селянського побуту, в яких розкриваються темнота, обмеженість, егоїзм дрібних власників.

Ос­нову сюжету твору складають епізоди родинного життя Кайдашів — сім’ї, в якій іде боротьба за приватну власність.

Основним у «Кайдашевій сім’ї» є соціальний конфлікт, породжений приватновласницькими законами того­часної дійсності, майновою нерівністю між людьми, їх прагненням до вла­сності. Соціальний конфлікт у повісті посилюється психологічним, що виникає з тих потворних рис і звичок у характерах героїв, які сформували­ся в умовах кріпосницького ладу.

Крізь увесь твір проходить контраст між світом природи і світом жалюгідних людських взаємин. Це помітно ще з експозиції твору. Експозиція — епізоди, що знайомлять читача з місцем дії (опис села Семи- гори), персонажами твору; розмова Кайдашенків про дівчат, залицяння Карпа до Мотрі, оглядини в Довбишів.

Зав’язка — одруження Карпа з Мотрею, поява молодої сім’ї, побутові су­перечки в родині.

Розвиток дії— напружені моменти родинного побуту, послідовний виклад подій, що відбувалися в селянській родині: сутички між Кайдашихою та Мотрею, Карпом і батьком, одруження Лавріна, пригоди Мелашки, пияцт­во і смерть Кайдаша, розподіл спадщини.

Кульмінація — дехто з літературознавців вважає, що кульмінації в повісті немає. Дехто схиляється до думки, що кульмінацією є історія з кухлем, де найрізкіше підкреслено ідіотизм дрібновласницького індивідуалізму: через копійчаного глечика людині викололи око.

Розв’язка — несподівана. Груша всохла, і всі помирилися.

Чи не основну композиційну роль у творі відіграють діалоги та монологи. Саме вони «рухають» сюжет, розкривають психіку героїв. Ці сцени випи­сані в гумористично-сатиричному плані (сутички Кайдашів через дрібниці: мотовило, яйця, курку, кухоль, півня, кабана, грушу. Наслідки цих сварок жахливі, адже вони призводять до порушення споконвічних етичних норм народної моралі). Завдяки майстерності діалогів, повість у багатьох місцях нагадує драмати­чний твір. Це є особливістю індивідуального стилю письменника.

Важли­вими в композиції твору є описи — портрети, пейзажі, інтер’єри. Потвор­ність дрібновласницького селянського побуту письменник викриває засо­бами гумору й сатири.

Отже, композиція «Кайдашевої сім’ї» повністю підпорядкована темі та ідеї твору.

Повість майстерно зіткана з реалістичних епізодів, які викривають і засуджують жорстокість та дріб’язковість у стосунках з людьми й розкри­вають причини їхнього духовного занепаду.

Проблематика «Кайдашева сім'я»: добра і зла; батьків і дітей; кохання і сімейних стосунків; людської гідності та свободи; злиденного життя селян, їх темноти, неосвіченості; руйнування патріархального укладу; виховання й народної моралі; авторитету в громаді та самореалізації.

Твір хоч і весело читається, але це сумна повість про долю українського села другої половини XIX ст.; це гірка правда про згубність егоїзму й люті, про найгірші сторони нашого національного характеру, написана з метою, щоб ми, українці, ставали досконалішими, гідними себе.

Водночас у цьому творі прочитується й справжній гімн українському сві­тові з його неповторною природою; веселою, життєрадісною, поетичною душею людей; мелодійною, багатющою мовою; неповторною у своїй красі піснею. Мабуть, усі ці риси й зумовили популярність повісті.