Тестування на основі прочитаного твору Н.Бічуї "Шпага Славка Беркути"
1.Повертаючись з тренування додому,Славко полюбляв повечеряти
а) смаженою картоплею; б)солодкими сухариками з чаєм; в) пирогом з яблуками.
2.За професією батько в Беркути був
а)лікарем-терапевтом; б)геологом; в)льотчиком-випробувачем.
3."Ундерву-домом"у школі називали
а)їдальню; б)кабінет географії; в)старомодний телефонний апарат в учительській.
4.Батько Славка звинуватив механіка Комар на в тому,що той
а)є людиною безвідповідальною; б)необізнаний і мало читає; в)не відвідує діда в Демидівці.
5.Максимальне навантаження,на думку батька Беркути,- це
а) напружений графік роботи; б)потужна сила волі; в) вимір людського характеру.
6.Укажіть художні засоби, що містить цитата з твору:"трапився ясний,теплуватий день,мовби заблукав,не на своє місце потрапив"
а)гіпербола, фразеологізм; б)анафора,епітет; в)порівняння, метафора.
7.Юлько,відрекомендовуючи Стефка Вуса Славкові, назвав його
а)маминим синком; б)забудьком; в)солов'єм-розбійником.
8.Коли Юлько брався за будь-яку домашню роботу,то через 5 хв він
а)прагнув відпочити; б)почувався надто впевнено; в)був схожим на сажотруса.
9.Характеризуючи схвально свою маму,Юлько вважав за свою честь
а)щодня посміхатися їй; б)не завдавати прикрощів нені; в) намалювати її портрет.
10.Найбільше мамі Юлька подобався малюнок сина
а)ліхтар на міській площі біля оперного театру; б)Стрийський парк літньої пори; в)волошкове поле.
11.Одного разу Беркута умисно програв на користь Ващуку
а)партію шахів; б) змагання з настільного тенісу; в) поєдинок з фехтування.
12.Перебуваючи у вкрай важких сімейних обставинах,Настка Вус вирішила
а)виїхати до села; б)влаштуватися на роботу; в)піти до школи-інтернату.
Мотря Кочубеївна :Змальовуючи героїню, автор вийшов поза межі любовної історії. У її образі він виділив самостійність, рішучість, патріотизм. Козак Іван Чуйкевич, закоханий у Мотрю, дав їй промовисту характеристику: «У неї жіноча врода, але мужеська вдача». Мотря по-справжньому закохалась у гетьмана, коли він гостював у Ковалівці, маєтку Кочубеїв. Особливо полонила її серце пісня у виконанні Мазепи («Мотря не зводила з нього очей, як зачарована»). Вона відчула душевну й духовну спорідненість із гетьманом, була захоплена його внутрішньою силою. У дівчини загострилися стосунки з батьками, особливо з владною матір'ю. Кочубей не був категорично проти шлюбу дочки з гетьманом, однак мусив рахуватися з волею дружини: «Василь Леонтійович, людина м'ягка й добросердна, хитався поміж гетьманом і своєю жінкою, схиляючись то на його бік, то на її, залежно від того, під чиїм впливом оставався». Відхиливши сватання Мазепи, батьки відправили дочку до монастиря, однак вона втекла до свого коханого. Дівчина добре усвідомлювала, що не зможе й надалі йти проти волі батьків. До того ж її матір скористалась із втечі доньки й обвинуватила гетьмана у викраденні. Аби не давати підстав для наклепів та інтриг проти Мазепи, Мотря зрештою повернулася під батьківську опіку. Автор розкрив внутрішню драму героїні, яка опинилась у непростій ситуації, коли мусила обирати між своїм обов'язком перед батьками й коханням.
Іван Мазепа:Автор вкладає в уста персонажа роздуми про історичну долю народу: «В тім-то й біда, що Господь посадив нас не між горами та між морями, а на велетенському суходолі, на безбережних степах. Куди не скоч, скрізь двері. Нам треба заволодіти степом». Степ тут ще й метафора: «Степом назверх і всередині, бо наша душа теж степ. Степ — ворог держави». Маючи далекосяжні плани, Мазепа готується розірвати союз із Московським царством. До цього його підштовхує ще й органічне неприйняття російської політичної культури: «Гетьман не любив Петра. Це був варвар, а Мазепа ненавидів варварства». Саме кривди, що їх терпіло українське населення від навали росіян, підштовхували гетьмана до союзу зі шведським королем Карлом ХІІ, супротивником російського монарха. Письменник виділив в образі Івана Мазепи чимало інших рис — показав його в стосунках із матір'ю, із друзями й однодумцями. І звичайно, особистість гетьмана розкривається у його ставленні до Мотрі Кочубеївни. У ній він цінує не лише красу, а й душевне багатство та розум. Закоханий гетьман постає людиною чуйною й уважною, щирою у своїх почуттях.
1.Нелюбов до табунів .
2.Образливий вибір конюха.
3. Виправдання Степанового рішення.
4.Змирився.
5.Спогади про дитинство.
6.Воля.
7. Гірка правда. Повернення.
План характеристика коня Шептало
1. Білий кінь Шептало – головний герой оповідання.
2. Суперечлива особу періоду «застою» в алегоричному образі коня.
3. Спогади, що допомагають героєві у важкому повсякденному житті.
4. Що розповіді мами героя оповідання про гордих білих коней?
5. Зміни у житті білого коня Шептала.
6. Чому Шептало втрачає своє «я»?
7. Виявляння твердості характеру Шептала.
8. Білий кінь Шептало на волі.
9. Повернення Шептала до стійбища.