«Ти знає, що
ТИ людина... (творчість М.Павленко, Л.Пономаренко)»
(тести).
1. У кого в роду Софійки з'явилися коралі?
A. тітки Сніжани, Б. мами Софійки, В. прапрабабусі Клави.
2. Кому належать слова "Гроші ведуться, щастя – ні грама!"?
А. Гордію Кулаківському; Б. Вадиму Кулаківському; В. Данилу Міщенку.
3. Про кого сказано: "Уже мало не коло самого будинку мусила ховатись у
куші. Біля рогу стояв худенький хлопчик із прив'ялим букетиком польових
квітів. Зиудыговано колупав носком святкового босоніжка пилюку й раз по
раз діловито поглядав то на руку, де в людей буває годинник і де в нього
нічого не було..."
А. Софійку та Сашка; Б. Вадима та Ірину, В. Сніжану та Вадима.
4. На яке прізвище поміняв своє нащадок Міщенка?
А. Щербань, Б. Білий; В. Безгрішний.
5. Кого з роду Кулаківських ла Софійка і вирішила врятувати?
А. Франю; Б. Катерину; B. Олену.
6. Куди потрапила Софійка під час останньої мандрівки у шафі?
А. у минуле своєї прапрабабусі;
Б. у минуле мами,
B. у майбутнє.
1. Європейське місто, згадане у творі:
А) Лейпциг Б) Люблін B) Прага Г) Рим
8. Художній троп, ужитий в реченні «Місто давно не сердилося на німців»:
A) гіпербола
Б) рефрен В) анафора Г) метафора
9. Те, шо діти зробили на грядочці:
А) поставили хрест
Б) розкидали каміння
В) насипали купу землі
Г) застромили лопату
10. Історію розповідає ...
А) автор
Б) охоронець В) Фрідріх Г) дівчинка
11. У рукавиці жителі будинку знайшли
А) фотокартку Б) насіння квітки В) прикраси зі шматочків цегли Г) лист
12. Квітка порівнюється із
А) дівчинкою Б) сонцем В) соняхом Г) ситом
Неймовірна поезія! Сподіваємося, ви знаєте її напам’ять. Якщо ні, то обов’язково вивчіть. А сьогодні закликаємо вас проаналізувати художні особливості твору, історію написання та ідейний зміст твору. Цей матеріал пригодиться як на уроках у школі, так і на ЗНО.
Объяснение:
Тема: зображення поетичного образу України, її краси її величі.
Ідея: возвеличення палкого кохання українців до рідного краю, Батьківщини.
Основна думка: любов до України є єдністю з невід’ємних частин духовності людини
Жанр: громадянська лірика.
Римування: перехресне.
Віршований розмір: амфібрахій.
Герасим Калитка — центральний персонаж комедії. Це сільський багатій широкої руки. Основа його багатства — земля. Маючи "шматочок кругленький" в двісті десятин, Калитка цим не задовольняється, він прагне більшого. У нього велика, навіть ніжна любов до землі, та це любов власника, черствого і запопадливого. "Ох, земелько, свята земелько, Божа ти донечко!" — в пориві проголошує Калитка. Але тут же розкривається і причина цієї розчуленості хижака: "Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки. Приобрітав би тебе без ліку..."
Власницькі прагнення Калитки сягають далеко: "Всю землю навкруги скуплю. Ідеш день — чия земля? Калитчина; їдеш два — чия земля? Калитчина; їдеш три — чия земля? Калитчина... Диханіє спирає..." Жадоба збагачення стала єдиною всепоглинаючою пристрастю глитая. Вона заполонила всі його помисли, він навіть уві сні марить: "Кругом, кругом усе моє".